№11(22)(2013)

На території Національного комплексу «Екcпоцентр України» з 20 по 22 листопада 2013 року проходила ювілейна виставка наукових досягнень установ НАН України, присвячена 95-річчю Національної академії наук. Експозицію розташували у павільйоні «Наука», де представили понад 700 науково-технічних розробок, 234 з яких вже впроваджено у виробництво.

Відкриваючи виставку, віце-президент Національної академії наук, академік Антон Наумовець висловив задоволення тим, що серед тих, хто завітав на свято, – чимало підприємців, представників бізнес-кіл, які цікавляться новими розробками вчених. Він констатував, що за роки незалежності в Україні, на жаль, не було суттєвої підтримки фундаментальної науки, не створено сприятливого інвестиційного клімату. При цьому Національна академія наук має колосальний потенціал і налаштована використовувати його, незважаючи на труднощі. «Ми не здаємося перед труднощами, ми працюємо і тримаємося», – сказав віце-президент установи. Свідченням цьому, на його переконання, є виставка, якою науковці вирішили відзначити проміжний ювілей, оскільки 95 – це не кругла дата. Вона стала демонстрацією нових завершених науково-технічних конкурентоспроможних розробок, які вже впроваджені або можуть бути впроваджені у виробництво.

Голова Державного агентства України з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко у своєму виступі назвав відкриття виставки значною подією в житті України. На його думку, успіх економіки країни великою мірою залежить від стану розвитку науки, адже це, насамперед, конкурентоспроможні товари та послуги. Він заявив: «Такі виставки, особливо ті, які присвячені ювілейним датам, важливі, аби ще раз підкреслити, що майбутнє науки – це майбутнє України».

Володимир Семиноженко також зазначив, що наша держава має найкращі конкурентні переваги саме завдяки унікальним науковим школам, і наголосив, що наука в Україні не просто існує, а демонструє вагомі досягнення, які закладено буквально в усіх провідних експериментальних та наукових центрах світу. «Я не можу сказати, де сьогодні не працюють українські вчені чи українські технології. Скрізь засідають спеціальні ради, які розглядають плани щодо збільшення участі української науки в міжнародних наукових експериментах», – підсумував він.

Після урочистого оголошення виставки відкритою делегація на чолі з Володимиром Семиноженком відправилася оглянути експозицію. Розробки охоплюють широкий спектр галузей – охорони здоров’я, інформаційних технологій, машинобудування, будів­ництва, житлово-комунального господарства, енергетики, сільського господарства, природокористування, харчової, хімічної промисловості. Вчені, які представляли розробки своїх наукових та дослідних установ, нерідко наголошували на їх унікальності. На цей факт також звертали увагу й під час круглого столу «Презентація наукових розробок, впроваджених у виробництво», який відбувся у межах роботи виставки.

Наприклад, в економіці презентовано ком­п’ю­тер­­ну технологію розрахунку інтегральних індексів стану економічної безпеки держави, призначену для оцінювання поточного стану економічної безпеки, розроблену Міжнародним науково-навчальним цент­ром інформаційних технологій та систем НАН та МОН України. Інститут проблем математичних машин та систем представив розробку «Ситуаційні центри (СЦ) органів державної влади (ОДВ) різних рівнів». Її використання, на думку вчених, забезпечить формування варіантів-альтернатив управлінських рішень, вироблення стратегій управління як тактичного, так і стратегічного плану, єдність ближніх і дальніх цілей, балансування витрат різних видів ресурсів, підвищить оперативність та якість рішень ОДВ. В аграрному секторі Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного презентував біопрепарат «Біомаг», Інститут фізіології рослин і генетики – новий сорт озимої пшениці «Фаворитка» та гібрид кукуруд­зи «Переяславський 230 СВ».

Надзвичайно цікавими є наукові досягнення у таких сферах, як медицина, охорона здоров’я та фармакологія. Інститут проблем математичних машин та систем демонстрував програмно-апаратний комплекс «Онкотест-WM1», Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН і МОН України – комп’ютерну технологію прогнозування ефективності медичних препаратів для прискореного тестування зразків крові онкохворих, а Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна – контактний цифровий термограф ТКЦ-1, призначений для діагностики пухлинних захворювань молочної залози.

Комплекс імуноцитохімічних і мoлекулярно-генетичних технологій діагностики гострих лейкозів представив Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького. А Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона презентував технологію, яка вже успішно використовується передовими медичними закладами і визнана у світі як унікальна. Йдеться про безконтактне зварювання та конвекційно-інфрачервону обробку живих тканин для польових та стаціонарних умов.

У фармацевтиці продемонстровано розробки Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, зокрема, медичні препарати – «Гідазепам», противірусний засіб «Аміксин», снодійний засіб «Левана». Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна, у свою чергу, показав препарат протипухлинної дії «Мебіфон», препарат для лікування функціональних та органічних уражень печінки «Савеноріс», а Інститут мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного – препарат для профілактики та лікування шлунково-кишкових захворювань «Біоспорин».

Не менш цікавими є розробки медичного напряму, які чекають свого впровадження. Це, зокрема, портативний прилад для діагно­стики анемій, представлений Інститутом кібернетики ім. В.М. Глушкова, плазмовий стерилізатор для швидкої холодної (не вище 60 °С) стерилізації медичних інструментів, зокрема таких, що мають термочутливі компоненти. Новинку презентує Інститут фізики. А колеги з Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова демонструють спектрометр на поверхневому плазменному резонансі «ПЛАЗМОН СПР-8», який дає змогу проводити дослідження біохімічних процесів на молекулярному рівні.

Унікальною розробкою в медицині, яка не має аналогів в Україні, є відновлення кісткової тканини. В Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича винайшли біоактивні керамічні композити «Синтекість», призначені для заповнен­ня дефектів кістки після видалення пухлин, при травмах, хворобах кістки з наступною біотрансформацією біокерамічного композиту в повноцінну кісткову тканину.

У сегменті енергозбереження та енергопостачання українські вчені також готові представити до впровадження чимало новацій, таких, як, наприклад, автономна інтегрована вітросонячна система електропостачання з
акумуляторами-енергонакопичувачами від Ін­ституту транспортних систем і технологій. Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії розробив технологію одержання присадок для покращення антидетонаційних властивостей бензинів. У ракетно-космічній та авіаційній техніці на увагу заслуговує автоматизований комплекс для розрахунків і аналізу аеродинамічних характеристик РН «Циклон-4», науково-методичне забезпечення для комплексного вирішення задач аеродинамічного проектування решіток компресорів авіаційних газотурбінних двигунів, іонно-плазмова технологія і технологічні пристрої для нанесення функціонально орієнтованих нанопокриттів на внутрішні робочі поверхні трубчастих деталей машин і механізмів, що експлуатуються в умовах підвищеного корозійного і механічного зносу, від Інституту технічної механіки.