Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

To top
NBU Rate
 

Податковий кодекс України – чергова порція змін

Рімма Медведєва
податковий консультант

№11(22)(2013)

Верховна Рада України 24 жовтня 2013 року прийняла у другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків, зареєстрований під № 2054-а від 17 травня 2013 р. Восьмого листопада Закон України від 24.10.2013 р. № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» був підписаний Президентом, а 12 листопада – офіційно опублікований у «Голосі України».

Як завжди, під кінець року ми отримали порцію змін, які вкотре мають усунути деякі технічні неточності, удоско­налити податкові норми та врегулювати безліч «темних» питань у Податковому кодексі України. Але, на жаль, отриманий Закон, як і всі інші закони, що були направлені на «вдосконалення» ПКУ, має низький рівень нормотворчої техніки, містить помилки та суперечності, недостатньо чіткі формулювання і, крім того, неординарний термін набрання чинності.

Закон набирає чинності з 01.01.2014 р., а деякі норми – з наступного дня опублікування, а саме з 13.11.2013 р.

Саме ці зміни і розглянемо в першу чергу.


Процентне непорозуміння ліквідовано
У пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ слово «відсотки» замінили на «відсоткові пункти» (цей термін використовують для порівняння величин, які виражені у відсотках), чим вирішили питання, як розуміти відхилення 5 % – у абсолютній чи відносній величинах.
Тепер усім зрозуміло, що за ставки податку на прибуток в Украї-
ні 19 % контрольована межа зарубіжних ставок дорівнює 14 % і
нижче.


Реанімовані пільги
Завдяки змінам, внесеним до п. 25 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ і п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, з 01.12.2013 р. мають право на життя пільги з ПДВ і акцизного збору (які було призупинено з 01.01.2013 р.), що стосується автомобілів швидкої медичної допомоги товарної позиції 8703 за УКТ ЗЕД, призначених для використання закладами охорони здоров’я й оплата яких здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів.
Термін дії пільги обмежено до 01.01.2015 р. Всі інші зміни, внесені до Податкового кодексу Законом № 657, наберуть чинності з 1 січня 2014 р.

Розглянемо найбільш цікаві, на мій погляд, нововведення.

Форма 20-ОПП – тільки за основним місцем обліку
Платнику податків з початку наступного року, як і зараз, треба буде повідомляти податковий орган про всі об’єкти оподаткування й об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, але не за місцем знаходження такого об’єкта, а лише до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (абз. 4 п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Хотілося б побачити до 01.01.2014 р. і відповідні зміни, внесені до Порядку обліку платників, а саме до розділу VIII, який регулює надання такої інформації (повідомлення 20-ОПП).


Основне місце обліку підвладне бажанням Міндоходів лише
щодо великих платників податків
На сьогодні абз. 2 п. 63.3 ст. 63 ПКУ надає можливість Міністерству доходів і зборів самостійно прийня­ти рішення про зміну основного місця обліку стосовно будь-якого платника податку. Починаючи з 1 січня 2014 року, така можливість залишається тільки відносно великих платників податку (абз. 2 п. 63.3 ст. 63 ПКУ). Дуже сподіваємось, що до 01.01.2014 р. відповідні зміни буде внесено:

  • до п. 10.3 Порядку обліку платників податків і зборів;
  • до пп. 34 п. 6 Положення про Міндоходів.


Сьогодні зареєструвався –
завтра на сайті Міндоходів!
З наступного року ст. 63 ПКУ поповниться пп. 63.13, згідно з яким із наступного дня після взяття на облік юрособи (відокремленого підрозділу) або підприємця інформація про це буде розміщена на сайті Міндоходів і на Єдиному державному реєстраційному вебпорталі юросіб і фізосіб-підприємців, який передбачається створити. Доступ до відповідних ресурсів має бути безкоштовний.


Письмові пояснення – тільки
за наявності конкретної інформації
Низку підстав для проведення позапланових перевірок передбачено ст. 78 ПКУ.
Деякі з них передбачають право контролерів розпочинати позапланову документальну перевірку через ненадання протягом десяти робочих днів письмових пояснень на їх письмовий запит
(пп.пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Зміни, внесені Законом № 657, зобов’язали контролерів вказувати у запиті конкретну інформацію, а саме:

  • які конкретно можливі порушення вбачають податківці у фактах, отриманих за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації (пп. 78.1.1 ПКУ);
  • у яких деклараціях (поданих платником податку) та які саме недостовірні дані виявлено контролюючим органом (пп. 78.1.4 ПКУ);
  • інформацію зі скарги про ненадання або порушення правил заповнення податкової накладної (пп. 78.1.9 ПКУ).

Крім того, в новій редакції пп. 78.1.9 «загубили» десятиденний строк реагування і не встановили інший?! Сподіватимемось, що до 01.01.2014 р. будуть надані якісь роз’яснення з цього питання.
Право на проведення позапланової перевірки розповсюдили й на закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, у тому числі іноземної компанії (пп. 78.1.7 ПКУ). Отже, при закритті свого філіалу підприємство має пройти позапланову перевірку.


Маю право вказувати, але також
маю право і не вказувати?!
Незабаром платники податку на прибуток повинні будуть надавати контролюючим органам фінансову звітність, і для них уточнення у вигляді заміни слова «вказує» на словосполучення «має право вказувати» стосовно тимчасових та постійних податкових різниць є дуже суттєвим (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Але, як завжди, радість трохи затьмарює той факт, що незмінним лишився п. 1 підрозді-
лу 4 розділу ХХ ПКУ, у якому чітко сказано: «Суб’єкти господарювання – платники податку на прибуток подають фі-
нансову звітність з ураху­ванням податкових різниць, починаючи зі звітних періодів 2014 року».

Отже, в одній нормі Податкового кодексу йдеться про обов’язок, а в іншій – про право?!

Для тих, хто сплачує авансові внески, і для тих, хто не сплачує, –
базовий звітний період – рік
На даний час Податковим кодексом встановлено базовий рік для платників податку на прибуток, які сплачують щомісячні авансові внески. Згідно зі змінами, внесеними Законом № 657 до п. 152.9 ст. 152 ПКУ, базовим податковим (звітним) періодом для цілей розділу ІІІ буде квартал або рік для платників податку на прибуток, що згадані в п. 57.1 ст. 57 ПКУ, тобто всіх платників податку на прибуток – тих, хто сплачує авансові внески, і тихі, хто їх не сплачує.

Отже, з  січня 2014 р. річний базовий звітний період буде однаковим для всіх, окрім двох винятків:
підприємства, які за попередній звітний рік мають дохід, що впливає на об’єкт оподаткування, понад 10 млн грн, і разом з тим, оскільки за його результатами не було прибутку й бази для розрахунку авансових внесків, не сплачують авансових внесків, але в першому кварталі звітного року отримали прибуток, – зобов’язані подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали і за рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань (п. 57.1 ПКУ).
платники податку на прибуток, які сплачують авансові внески, однак за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримали прибутку або отримали збиток, мають право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. У такому випадку авансових внесків у другому–четвертому кварталах звітного (податкового) року вони не здійснюють, а податкові зобов’язання визначають на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого
органу.

Десять років амортизації нематеріальних активів з невизначеним строком використання замінили на строк від двох до десяти
Відбулася зміна строку корисного використання нематеріальних активів з невизначеним строком використання. Зараз строк для таких активів – десять років. Згідно зі змінами, внесеними в пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 ПКУ, строк корисного використання платник податків визначатиме самостійно, але не менше двох і не більше десяти років безперервної експлуатації.
Єдине, що не зрозуміло, зміни стосуватимуться тільки придбаних після 01.01.2014 р. нематеріальних активів із невизначеним строком використання, чи платник податку на прибуток зможе переглянути строки відповідних активів, які вже експлуатуються на даний час?!
Чекатимемо роз’яснень.


Маленька кома вивела всі акції з-під «ціннопаперового» акцизу
Цінні папери, мабуть, є рекорд­сменами за кількістю змін. Особливо цікава зміна відбулася в абз. 3
пп. 212.1.9 п. 212.1 ст. 212 ПКУ. На сьогодні в абз. 3
пп. 212.1.9 йдеться про відчуження акцій ощадних (депозитних) сертифікатів. З 01.01.2014 р. після слова «акція» наші законотворці поставили кому. І як наслідок, операції з будь-якими акціями, незалежно від того, хто їх емітував, випадають з платників «ціннопаперового» акцизу. Може, це неуважність законодавців? Сподіватимемось на коментарі Міністерства доходів і зборів.


Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість – відмінити!
З початку наступного року зникнуть згадки про Свідоцтво платника податку на додану вартість. Функції цього документа виконуватимуть записи, внесені контролюючим органом до реєстру платників ПДВ (п. 183.9 ст. 183 ПКУ). Підтверджувати реєстрацію конкретної особи як платника ПДВ, згідно з оновленою редакцією п. 183.1 і п. 183.13 ст. 183 ПКУ, будуть:
витяг з реєстру платників ПДВ за запитом платника податків протягом двох робочих днів за днем отримання запиту у письмовій формі;
довідка з реєстру платників ПДВ за запитом платника податків протягом п’яти робочих днів за днем отримання запиту в електронній формі.


Номер та дата митної декларації так
і не з’являться у податковій накладній
З п. 201.1 ст. 201 ПКУ з 01.01.2014 р. приберуть пп. «ї» (номер і дата митної декларації).
В податковій накладній ця норма так і не з’явилась, і будемо сподіватись, що ніколи не з’явиться. Мабуть, законотворцям стала зрозуміла нереальність практичної реалізації цього правила. Що ж, краще пізно, ніж ніколи.


Скаржитись на постачальників
можна протягом 60 календарних днів
Між податківцями та платниками податків майже протягом року відбувались суперечки щодо того, чи можна подавати скаргу (додаток Д8) у періодах, відмінних від періоду виписки податкової накладної.
І ось, нарешті, у п. 201.10 ПКУ з’явиться спеціальна норма, яка порадує багатьох.
Протягом 60 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкової накладної або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, за покупцем зберігається право поскаржитися.
Ось тільки виникає питання, як практично реалізувати цю норму, хіба що надавати додаток Д8 разом з уточнюючим розрахунком. Чекатимемо, що нам запропонують законотворці.


Помилка, виправлена У формі 1-ДФ самостійно, штрафу не підлягає
До прийняття коментованого закону фіскальні органи наполягали на застосуванні штрафних санкцій у разі самостійного виправлення помилки платником податку в раніше поданій ним формі № 1ДФ, незалежно від того, призвела помилка до зменшення податкового зобов’язання з ПДФО чи ні. Навіть деякі суди не поділяли думки податківців (Постанова Донецького апеляційного адмінсуду від 02.10.2012 р. № 2а/0570/7793/2012). І ось, нареш­ті, внесено зміни до пп. 50.1 ст. 50, п. 119.2 ст. 119 та п. 127.1 ст. 127 ПКУ, і з 1 січня 2014 року штрафи за самостійне виправлення помилок у ф. № 1ДФ не застосовуватимуться.
Як бачимо, змін багато, а ось наскільки вони якісні, своєчасні й доцільні – покаже час.


Add comment


Security code
Refresh

Что для Вас криптовалюта?

Виртуальные «фантики», крупная махинация вроде финансовой пирамиды - 42.3%
Новая эволюционная ступень финансовых отношений - 25.9%
Чем бы она не являлась, тема требует изучения и законодательного регулирования - 20.8%
Даже знать не хочу что это. Я – евро-долларовый консерватор - 6.2%
Очень выгодные вложения, я уже приобретаю и буду приобретать биткоины - 4.3%

29 августа вступила в силу законодательная норма о начислении штрафов-компенсаций за несвоевременную выплату алиментов (от 20 до 50%). Компенсации будут перечисляться детям

В нашей стране стоит сто раз продумать, прежде чем рожать детей - 33.3%
Лучше бы государство изобретало механизмы финансовой поддержки института семьи в условиях кризиса - 29.3%
Это не уменьшит числа разводов, но заставит отцов подходить к вопросу ответственно - 26.7%
Эта норма важна для сохранения «института отцовства». Поддерживаю - 9.3%