№11(22)(2013)

Інвестицією за кордон є валютна операція, що полягає у вкладенні суб’єктами інвестицій (резидентами – фізичними та юридичними особами) валютних цінностей в об’єкти інвестицій за кордоном, якими можуть бути: будь-яке майно, включаючи основні фонди підприємств; корпоративні права; нематеріальні активи; цінні папери та їхні похідні. Метою інвестицій за кордон є отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Як і будь-яка валютна операція, інвестиція за кордон підлягає банківському контролю та регулюванню валютним законодавством України.

Отже, з метою регулювання таких операцій Національним банком України (далі – НБУ) було закріплено порядок здійснення інвестицій за кордон, який полягає у видачі суб’єктам інвестицій (резидентам) індивідуальних ліцензій.

Нормативно-правовим актом, який регулює порядок видачі ліцензій, є затверджена Постановою Правління НБУ № 122 від 16.03.1999 р. «Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон» (далі – Інструкція).

Щодо змін у регулюванні інвестицій за кордон, то вони були внесені прийнятою Правлінням НБУ Постановою № 379 від 25.09.2013 р. «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон», редакція якої набрала чинності 05.11.2013 р. Далі детальніше розглянемо, в чому ж полягають основні зміни в порядку інвестування за кордон.
Визначення інвестиції за кордон, зазначене у абз. 1 даної статті, наведене з чинної редакції Інструкції та містить важливу відмінність від попередньої редакції, адже до внесення змін інвестицією за кордон визначалось придбання суб’єктами інвестицій основних фондів підприємств, корпоративних прав, нематеріальних активів, цінних паперів та їх похідних в обмін на валютні цінності з метою отримання прибутку або досягнення соціа­льного ефекту.

Пункт 1.1. Інструкції було доповнено абз. 2, суть якого полягає у роз’ясненні форм здійснення інвестицій, а саме: шляхом створення юридичних осіб за кордоном; придбан­ня корпоративних прав та цінних паперів іноземних емітентів; придбання прав власності на нерухоме майно, розташоване за межами України; в інших, не заборонених законодавством України формах.

Щодо переліку документів, які подаються для одержання ліцензії, то він також зазнав змін і досить вагомих доповнень, передбачених внесеними новими підпунктами 4–10 до п. 2.1 глави 2 Інструкції. Далі розглянемо, в чому ж полягає суть таких доповнень.

Так, з метою реалізації внесених до Інструкції змін, суб’єкти інвестицій (резиденти) для отримання ліцензій зобов’язані додатково подавати НБУ наступні документи:

• згідно з пп. 4 п. 2.1 глави 2 Інс­т­рукції: у випадку прямої інвестиції, що полягає у внесенні коштів безпосередньо до статутного фонду юридичної особи-нерезидента в обмін на володіння корпоративними правами такої юридичної особи-нерезидента – подаються документи, що підтверджують реєстрацію об’єкта інвестиції, який має намір набути резидент. Такими документами можуть бути виписка з рахунку в цінних паперах, сертифікат корпоративних прав, установчі документи нерезидента, що містять інформацію про зареєстрований статутний капітал, тощо. Зауважу, що такі документи подаються в оригіналах або нотаріально засвідчених копіях;
• згідно з пп. 5 п. 2.1 глави 2 Інструкції: заявники – суб’єкти підприємницької діяльності, зареєстровані у встановленому законодавством порядку юридичні особи та фізичні особи – підприємці подають виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, в якій містяться відомості про орган доходів і зборів, у якому заявник перебуває на обліку. Відповідно, така виписка подається в оригіналі;
• згідно з пп. 6 п. 2.1 глави 2 Інструкції: заявники – фізичні особи, крім підприємців, подають копії сторінок паспорта (або прирівнюваного до нього документа), що містить дані про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) такого заявника, дату народження, найменування органу, що видав документ, дату видачі та зареєстроване місце проживання. Такі документи подаються засвідченими особистим підписом заявника;
• згідно з пп. 7 п. 2.1 глави 2 Інструкції: стосовно об’єкта інвестицій подаються документи, що підтверджують право власності продавця-нерезидента на об’єкт інвестицій. Такими документами можуть бути виписки з рахунку в цінних паперах, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо. Документи подаються в оригіналах або нотаріально засвідчених копіях. Зауважу, що у випадку здійснення прямої інвестиції такі документи не надаються;
• згідно з пп. 8 п. 2.1 глави 2 Інструкції: у випадку інвестиції на суму понад € 10 000 (або еквіваленту даної суми в іншій валюті, встановленого за офіційним курсом НБУ на дату подання заяви про отримання ліцензії), що здійснюється заявником на користь однієї особи в один календарний рік, – заявники – юридичні особи подають відомості про стан виконання обов’язків як платників податків (інформація, що надається у вигляді довідки органу доходів і зборів, у якому заявник перебуває на обліку), заявники – фізичні особи подають зареєстровану податкову декларацію (довідку органу доходів і зборів про подану заявником декларацію), що відображає інформацію про майновий стан;
• згідно з пп. 9 п. 2.1 глави 2 Інструкції: стосовно об’єкта інвестицій подається звіт про оцінку (акт оцінки) ринкової вартості такого об’єкта інвестицій. Сума інвестиції, що вказується заявником у заяві на отримання ліцензії, не може перевищувати ринкової вартості об’єкта інвестицій, визначеної шляхом проведення оцінки із складанням відповідного звіту про оцінку (акта оцінки). Придбання об’єкта інвестицій (укладення резидентом договору про здійснення інвестиції за кордон) має бути проведене не пізніше ніж через 30 днів з дати проведення оцінки ринкової вартості об’єкта інвестицій. Отже, строк чинності звіту про оцінку (акта оцінки) становить 30 календарних днів. У випадку придбання корпоративних прав та цінних паперів у межах номінальної вартості подання таких документів не вимагається. Звіт про оцінку (акт оцінки) об’єкта інвестицій подається в оригіналі або копії, що засвідчується суб’єктом оціночної діяльності або нотаріально;
• згідно з пп. 10 п. 2.1 глави 2 Інструкції: у випадку здійснення інвестиції страховиком із страхування життя або інвестиції за рахунок активів інституту спільного інвестування/недержавного пенсійного фонду – заявником подається довідка в довільній формі з наведеними розрахунками та інформацією, що підтверджує відповідність інвестиції вимогам чинного законодавства України щодо структури активів, дозволених до прийняття для представлення страхових резервів, або щодо структури активів інституту спільного інвестування/недержавного пенсійного фонду відповідно. Довідка подається в оригіналі, засвідченому підписом керівника (іншої уповноваженої особи) та печаткою такого заявника.

Змінами до Інструкції було розширено повноваження НБУ, а саме: з метою з’ясування обставин, що стосуються операції зі здійснення інвестиції, надано право запитувати і отримувати від заявника додаткові документи або їх копії (п. 2.4 Інструкції). Нагадаю, що до внесення змін до Інструкції надання додаткових документів для отримання ліцензій не вимагалось.

У випадку направлення НБУ запиту про необхідність надання заявником додаткових документів згідно з п. 2.4. Інструкції, строк розгляду документів (25 робочих днів з дати надходження пакета документів для видачі ліцензії – абз. 1 п. 3.1 Інструкції), поданих заявником, зупиняється та поновлюється після отримання НБУ всіх витребуваних додаткових докумен­тів (абз. 2 п. 3.1 Інструкції).

Для посилення контролю з боку органів доходів і зборів за операціями зі здійснення інвестицій за кордон, до п. 3.4 Інструкції внесено положення про обов’язок НБУ надсилати копію першого примірника виданої ліцензії до органу доходів і зборів, у якому власник ліцензії перебуває на обліку.

Власників ліцензій звільнили від обов’язку надсилати до НБУ повідомлення про фактично здійснену інвестицію, яке раніше власники ліцензій зобов’язані були направляти протягом двох тижнів після здійснен­ня кожного перерахування коштів на підставі ліцензії.

Змінено умови пп. «в» п. 4.2 глави 4 Інструкції, якими передбачено, що підставами для відкликання ліцензії може бути звернення власника ліцензії про припинення інвестиції. Крім того, зазнала змін форма заяви, ліцензії, інших додатків до Інструкції.

Отже, якщо ви у своїй діяльності плануєте проведення операцій із здійснення інвестицій за кордон, раджу заздалегідь детально ознайомитись із затвердженим Інструкцією переліком документів для своєчасної підготовки необхідних документів, бути готовим до вимог НБУ стосовно надання додаткових докумен­тів та реалізовувати свої права відповідно до норм чинної Інструкції, з урахуванням внесених актуальних змін.