№5(28)(2014)

Плануванню та формуванню реалістичного й прозорого бюджету, підвищенню кваліфікації фахівців у сфері управління державними фінансами, а також програмно-цільовому методу бюджетування, міжбюджетним відносинам та децентралізації була присвячена низка семінарів у Міністерстві фінансів України, які відбувалися упродовж травня в межах проекту Німецького товариства міжнародного співробітництва (далі – GIZ), спрямованого на підтримку реформи управління державними фінансами.

Відомо, що GIZ фокусує свої зусилля на покращенні системи управління державними фінансами та забезпеченні їх прозорості. Серед напрямів підтримки: бюджетна та податкова реформи, а також реформа системи зовнішнього фінансового контролю. Саме тому до участі в заходах запросили відповідальних працівників Міністерства фінансів України та Громадської ради Міністерства, Академії фінансового управління Мінфіну, Рахункової палати України, Комітетів з питань економічної політики та з питань бюджету Верховної Ради України, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Ліги страхових організацій, Асоціації платників податків, низки провідних навчальних закладів економічного спрямування, громадських організацій. Загалом у межах проекту навчання відвідали більше 200 осіб.

Лектор семінарів, німецький експерт з питань реалізації стандартів ЄС в управлінні державними фінансами, заступник начальника відділу державних фінансів Генерального директорату фіскальної політики та економічних відносин Федерального міністерства фінансів Німеччини доктор Ельке Бауманн знайомила учасників з німецьким та європейським досвідом складання та виконання бюджету, стандартами Європейського Союзу у сфері державних фінансів. Темами для обговорення було обрано регуляторні акти, звіти та процедури, які застосовуються в європейських країнах, ознайомлення з роботою наглядових органів. Німецький експерт також виклала основні моменти, необхідні для складання бюджету, навела приклади впровадження європейських стандартів у фінансовій політиці Німеччини.

Серед регуляторних актів, які нині застосовуються в Європі, Ельке Бауманн виділила декілька найбільш важливих. Передусім – Пакт про стабільність та зростання (ПСЗ), в основі якого – дотримання меж бюджетного дефіциту в 3 % від ВВП та рівня державної заборгованості менше 60 % відповідно до Маастрихтських критеріїв. Також Ельке Бауманн назвала «Пакт шести», який складається з шести постанов і директив, що стосуються середньострокових бюджетних рамок та статистики. Між 25 державами – членами ЄС підписано Фіскальний договір щодо подальшого посилення фінансово-політичної та економічно-політичної координації. У його межах сторони зобов’язуються впровадити єдині обов’язкові довгострокові бюджетні правила в свої національні законодавства. «Пакт двох» є доповненням до «Пакту шести» і вважається бюджетно-політичним та економічно-політичним наглядом за державами Єврозони. Він складається з двох постанов, перша з яких – перевірка національних бюджетів на стадії планування, друга має призначати посилений контроль за державами-членами, які мають труднощі щодо фінансової стабільності або отримують фінансову допомогу.

Ельке Бауманн проаналізувала показники фіскальних правил у Німеччині та Україні в минулому році, розповіла про німецький досвід складання та виконання бюджету. Зокрема, в Німеччині виконання бюджету відбувається під власну відповідальність міністерствами та підпорядкованими їм органами державної влади, а Федеральне міністерство забезпечує щоденний контроль рахунків. Федеральне міністерство також щомісяця проводить прогнозну оцінку фактичних видатків і надходжень та узгоджує її з розпорядниками бюджетних коштів. У свою чергу Федеральна рахункова палата перевіряє річний бюджетний звіт, а також ефективність та відповідність ведення бюджету.

Торкаючись питань бухгалтерського обліку федерального бюджету, лектор зауважила, що він є винятково камеральним, а комерційний бухгалтерський облік застосовується тільки для корпоративних прав уряду. Вона дала відповіді та рекомендації щодо аспектів впровадження в Україні середньострокового бюджетного планування, виконання показників бюджету та розподілу податків, а також ознайомила з проектом Стратегії розвитку «Європа-2020», покликаним забезпечити перетворення ЄС на високотехнологічну, сталу та інклюзивну економічну зону з високими рівнями працевлаштування та продуктивності праці.

Стратегією «Європа-2020», розробленою на саміті глав держав та урядів держав – членів ЄС у липні 2012 року, визначено п’ять основних цілей. Зокрема, нею передбачено збільшити відсоток працевлаштованого населення віком від 20 до 64 років принаймні до 75 %, інвестувати 3 % ВВП у науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи. У сфері захисту кліма­ту заплановано скоротити викиди парникових газів не менш як на 20 % порівняно з 1990 роком, збільшити частку відновних джерел енергії в кінцевому енергоспоживанні та підвищити енергоефективність також на 20 %. Окрім цього, поставлена ціль підвищення освітнього рівня, зокрема скорочення чисельності тих, хто припинив шкільне навчання, та підвищення кількості молодих людей, які отримали вищу освіту, до 40 %. Ще одна амбітна мета – принаймні на 20 млн скоротити кількість людей, які знаходяться на межі бідності.

Лектор ознайомила присутніх з Європейським семестром, ухваленим Європейською радою в червні 2010 року, – циклом координації фіскальної та економічної політики, а також політики щодо працевлаштування. Його ідея полягає в розвитку комунікації між національними урядами та ЄС у здійсненні внеску в реформи фінансової та економічної політики. Європейський семестр починається на початку кожного року й відповідає визначеному шестимісячному циклу. Держави-члени отримують настанови та рекомендації, які мають враховувати в національних бюджетних процедурах. Таким чином ЄС забезпечує профілактичний характер контролю за бюджетною та економічною політикою.

Для подальшого зміцнення й координації економічної політики між державами – членами ЄС глави держав та урядів зони євро в березні 2011 року ухвалили Пакт «Євро-плюс», увага якого зосереджена на заходах, що належать до національної компетенції держав-членів, стосовно підвищення конкурентоспроможності, покращення працевлаштування, забезпечення довгострокової сталості державних фінансів та укріплення фінансової стабільності. Ельке Бауманн наголосила, що Пакт демонструє готовність держав-членів до інтенсифікації координації національних політик.

Учасники семінарів під час дискусії порушували питання щодо впливу фіскальної консолідації на економічне зростання в коротко-, середньо- та довгостроковому періоді; напрямів та механізмів координації фіскальної політики держав – членів ЄС у межах Європейського семестру; основних складових ма­астрихтських повідомлень щодо очікуваного стану дефіциту бюджету та державного боргу; методичних аспектів застосування нового правила, упровадженого Фіскальним договором, стосовно щорічного скорочення на 1/20 державного боргу загального уряду країн ЄС та ін.

Ельке Бауманн вважає, що Україні варто скористатися можливостями, які відкриваються перед нею завдяки зближенню з Євросоюзом через асоційоване членство. Вона наголосила, що у сфері фінансової політики доцільно запровадити відповідні правила, які діють у межах європейського бюджетного нагляду. При цьому, на її думку, варто залучити незалежних консультантів та громадськість для роз’яснення нових, жорсткіших бюджетних правил та цілей, які можуть бути досягнуті.

Вона рекомендує забезпечити законодавчу вимогу щодо бюджетного планування на основі незалежного макроекономічного прогнозування й такої самої оцінки податкових надходжень, запровадити чіткі фіскальні правила, котрі мали б обов’язковий характер стосовно складання та виконання бюджету й контро­лювалися незалежним органом. У сфері впровадження й законодавчого забезпечення фіскальних правил Ельке Бауманн радить Україні взяти за орієнтир положення німецького основного закону про боргові обмеження.