Найбільшу користь лібералізація торгівлі принесла Заходу. Але країни БРІКС збільшили свої частки на світовому ринку. DW попросила експерта роз'яснити неоднозначні висновки дослідження.
Приватний Фонд Бертельсмана (Bertelsmann Stiftung) в місті Гютерсло - науковий і просвітницький центр, який фінансує серед іншого великомасштабні політико-економічні дослідження. На початку вересня він опублікував підготовлений спільно зі швейцарським аналітичним інститутом Prognos доповідь Globalisierungsreport 2016, який присвячений впливу глобалізації на провідні економіки світу. Про його неоднозначні висновки DW поспілкувалася з науковим співробітником фонду, керівником проекту тисом Петерсеном (Thieß Petersen).
Deutsche Welle: Фонд Бертельсмана проаналізував економічний розвиток в 42 державах за чверть століття з 1990 по 2014 роки і встановив, що високорозвинені країни Заходу виграли від глобалізації істотно більше, ніж найбільші економіки, що розвиваються. Країни групи БРІКС, успіхи яких вважаються мало не головним символом глобалізації, у вас виявилися на останніх місцях. Як ви прийшли до такого висновку?
Тис Петерсен: Такий висновок обумовлений обраним нами індикатором. Ми задалися питанням: як змінювався в ході глобалізації ВВП на душу населення. При цьому вкрай важливий вихідний рівень. У Росії, наприклад, цей показник становив в 1990 році приблизно 2800 євро, а в Німеччині - 22 тисячі євро. Якщо завдяки глобалізації російський показник виріс на 10 відсотків, то це - 280 євро. Німеччині досить збільшити ВВП на душу населення лише на 2 відсотки, щоб вийти на 440 євро. Ось і виходить, що завдяки ефекту високої бази абсолютний приріст в розвинених країнах набагато більше. Якщо ж брати вплив глобалізації на збільшення власне ВВП, виходить зовсім інша картина. За цим показником Росія - на 13-му місці ...
- Позаду Китаю, Бразилії та Індії, але в верхній частині списку країн, які виграли від глобалізації. А як ви взагалі вимірюєте її вплив на економіку?
- Є загальновизнаний індекс глобалізації Швейцарської вищої технічної школи Цюріха (ETH), який ми використовували з деякими змінами. Цей індекс на підставі даних про експорт, імпорт, потоках капіталу і так далі показує, якою мірою певна країна вписана в світову економіку. Враховуються також політична інтегрованість у світове співтовариство, наприклад участь в міжнародних угодах, і соціальні взаємозв'язки із зовнішнім світом, будь то туристичні потоки або, скажімо, доступність зарубіжних ЗМІ. Однак найбільше значення ми, звичайно, надаємо економічним чинникам - вони на 60 відсотків визначають показники нашого індексу.
- А у вас немає враження, що ваше дослідження підтверджує ключову тезу антиглобалістів, згідно з яким глобалізація, лібералізація світової торгівлі вигідні тільки країнам Заходу і є мало не проявом неоколоніалізму?
- Ні це не так. Адже ми доводимо, що від глобалізації виграли всі без винятку 42 держави. Вона сприяла суттєвому зростанню ВВП в найменш розвинених країнах, забезпечила багатьом їх жителям роботу і зростання добробуту. Просто при обраній нами методиці абсолютний приріст ВВП на душу населення більше в тих країнах, які увійшли в процес глобалізації, вже маючи високий вихідний рівень.
- У групі держав, які найбільшою мірою виграли від глобалізації, виявилася більшість колишніх соцкраїн Європи, а також країни Балтії, перш за все Естонія. Чим це пояснити?
- Після падіння «залізної завіси» ці східноєвропейські країни, ступінь залученості яких в процес глобалізації до того була дуже низькою, надзвичайно швидко інтегрувалися в світову економіку. Взагалі, глобалізація, участь в міжнародному поділі праці і в міжнародній спеціалізації, набагато важливіше для малих країн, ніж для великих, густонаселених, що володіють великим внутрішнім ринком. Тому такі невеликі держави, як Ірландія, Бельгія, Фінляндія або Естонія, займають такі високі місця в індексі, що відбиває інтегрованість у світову економіку.
- Росія якраз одна з найбільших країн світу з великим внутрішнім ринком. Напрошується питання: навіщо їй глобалізація?
- Але ж Росія теж виграє від глобалізації! Завдяки їй вона має можливість за вигідними цінами закуповувати товари на світовому ринку, забезпечувати роботою співробітників російських експортних компаній, нарощувати ВВП і свою присутність на світовому ринку. Ми порахували, як за досліджуваний період змінилися частки 42 країн на світовому ринку, і отримали картину, зворотну тій, що склалася при вивченні динаміки ВВП на душу населення. Частка великих західних країн, наприклад «великої сімки», сильно скоротилася, а у Китаю, навпаки, дуже сильно збільшилася. За Китаєм йде інша країна БРІКС - Індія. Росія теж змогла трохи збільшити свою частку в світовій торгівлі. У списку переможців вона - на 11-му місці.
- Але мова йде про Росію до 2014 року включно. З тих пір ситуація кардинально змінилася: конфлікт із Заходом через анексії Криму та війни на Україні, рецесія, санкції і продовольче ембарго, доктрина імпортозаміщення, обвальне скорочення російської зовнішньої торгівлі. В даний момент індекс глобалізації РФ і її частка на світовому ринку напевно вже зовсім інші.
- Ми плануємо в 2018 році повторити нинішнє дослідження, і воно вже буде охоплювати період по 2016 рік включно. Тоді й подивимося.
