«Евросеть» може перевести напрямок інтернет-торгівлі за кордон вже на початку наступного року, якщо уряд не створить рівні умови оподаткування для російських і зарубіжних ритейлерів. Додаткове оподаткування бюджет не поповнить, а призведе лише до відходу іноземних гравців з російського ринку, вважають противники цієї ініціативи.
«Евросеть» може перевести напрямок інтернет-торгівлі за кордон вже на початку наступного року, сказав RNS президент «Евросети» Олександр Маліс.
«Ми кожен раз відкладаємо рішення, тому, що уряд все обіцяє розібратися (з оподаткуванням інтернет-торгівлі. - RNS). Але якщо до кінця року питання не вирішиться, то вже на початку наступного року ми можемо перевести бізнес в Прибалтику», - сказав Маліс.
Президент «Евросети» стверджує, що вітчизняні та закордонні онлайн-рітейлери знаходяться в нерівних умовах - російські платять податки, а іноземці - ні. У результаті російські продавці не можуть конкурувати з іноземцями за ціною.
«Нам все обходиться дорожче мінімум на 15%, тому що іноземці - ті ж китайці - не платять ПДВ», - пояснив Маліс.
Бюджет втрачає мільярди.
Дискусії з приводу податкової рівноправності для російських і закордонних інтернет-продавців тривають вже близько півтора року. Один з головних лобістів вітчизняних мережевих рітейлерів - Асоціація компаній інтернет-торгівлі (АКІТ).
На початку жовтня президент АКІТ Олексій Федоров надіслав главі Мінекономрозвитку Олексію Улюкаєву лист з проханням зрівняти в правах російські і зарубіжні інтернет-магазини. У ньому представники вітчизняної галузі в черговий раз запропонували обкласти зарубіжних конкурентів ПДВ. Федоров нагадав, що російські компанії зобов'язані платити податки і збори, приймати претензії від споживачів, виконувати вимоги законів про техрегулювання і про захист прав споживачів.
«Якщо нічого не зробити, то весь російський онлайн-рітейл буде змушений перейти на офшорну модель інтернет-торгівлі, коли вся інфраструктура буде створюватися не на території Росії, а в прикордонних країнах, що призведе до скорочення податкових надходжень», - вказує Федоров. Ризики для транскордонних продавців і російських експортерів глава АКІТ при цьому назвав в листі «безпідставними».
Практично одночасно з аналогічною пропозицією виступив глава комітету Держдуми з бюджету і податків Андрій Макаров. Він закликав прийняти закон, що зобов'язує іноземні торгові інтернет-майданчики сплачувати ПДВ в Росії з наступному році. За його підрахунками, запровадження ПДВ з наступного року принесе бюджету 64 млрд руб.
Оподаткування з подорожчанням.
Проти такого рішення виступає Російський експортний центр (РЕЦ). Представники РЕЦ звернули увагу Мінекономрозвитку на необхідність «враховувати можливі негативні наслідки при розгляді пропозицій, пов'язаних із жорсткістю умов діяльності в Росії іноземних компаній». На думку РЕЦ, таке рішення вдарить по ключовим закордонним гравцям онлайн-рітейлу в Росії, при цьому всі їх витрати будуть перекладені на плечі вітчизняних споживачів.
Проти оподаткування іноземців висловлювалися ще ряд представників галузі та експертів. Співзасновник аналітичної компанії Data Insight Борис Овчинников вважає, що після введення податків іноземні компанії просто припинять працювати в Росії. Зобов'язати віртуальних постачальників з іноземних юрисдикцій вставати на облік в Росії буде дуже складно, так як на міжнародному рівні відсутні домовленості щодо стягнення податку на додану вартість і принципів його справляння, вважає партнер Paragon Advice Group Олександр Захаров.
Ініціативу АКІТ розкритикували і в «Товаристві захисту прав споживачів». «Подібного роду ініціативи викликані виключно тим, що бізнес членів асоціації є переважно посередницьким. Вони витягають надприбутки, не вкладаючи, як їхні закордонні конкуренти, значних коштів в логістику, створення зручних для споживачів сервісів, заснованих на новітніх досягненнях IT-індустрії. Тож не дивно, що в даному випадку російські ритейлери не можуть на рівних конкурувати із зарубіжними, і за російською традицією намагаються пролобіювати адміністративні обмежувальні заходи, які б були вигідні виключно їм», - йдеться на сайті цієї громадської організації.
За створення рівних умов для російських і іноземних гравців на ринку інтернет-торгівлі висловився і віце-прем'єр РФ Аркадій Дворкович. Він підтримав ідею введення ПДВ-реєстрації.
«Спробуємо піти шляхом ПДВ-реєстрації, відпрацювати нормативну базу до кінця цього року. Будемо дивитися, як запрацює система платежів за послуги, яка вже закладена в Податковий кодекс і сподіваємося ввести якомога швидше ПДВ-реєстрацію вже по товарах», - заявив віце-прем'єр. За його словами, уряд може внести в Держдуму відповідну пропозицію у весняну сесію.
Витік рітейлерів.
Загрози онлайн-ритейлерів піти від податків за кордон звучать не вперше. Компанія Ozon минулого літа навіть частково їх реалізувала. У липні рітейлер повідомив, що починає продавати одяг і взуття іноземних брендів з Європи і США безпосередньо. Компанія повідомила, що на початковому етапі мова йде про 20 тис. найменувань товарів, а до кінця року планувалося розширити асортимент до 50 тис. найменувань. Така модель роботи дозволяє Ozon легально не платити ПДВ.
В уряді звернули увагу на цю проблему. Мінфін включив пропозицію про введення ПДВ для іноземних інтернет-майданчиків в проект основних напрямків податкової політики. Але відомство пропонує ввести ці заходи лише з 2018-2019 років.
За оцінками Національної асоціації дистанційної торгівлі, за минулий рік обсяг російського ринку інтернет-торгівлі перевищив 780 млрд руб. Близько третини від цієї суми забезпечив імпорт. Торік росіяни замовили в іноземних інтернет-магазинах 135 млн посилок.
За даними АКІТ, в першому півріччі 2016 року вітчизняний ринок інтернет-торгівлі виріс рік до року на 26% і досяг обсягу 405 млрд руб. Ринок росте в основному за рахунок транскордонної торгівлі: її обсяг склав 143,1 млрд руб., показавши зростання на 37%. Темпи її зростання випереджають внутрішній ринок: частка зарубіжних ритейлерів в обсязі інтернет-торгівлі склала 35%, збільшившись на 6 п. П.
