Використання зарубіжних банківських рахунків вельми проблематичне і все більше нагадує їзду в автомобілі без коліс - цитує Forbes.ru думку Ісаака Беккера, міжнародного фінансового консультанта FCP (Financial Management).
Зберігати кошти в солідному закордонному банку - це надійно і зручно. Більшість заможних росіян так і робило. Багато з них до цих пір дотримуються цієї точки зору. Але, на мій погляд, в даний час ситуація кардинально змінилася і слід, по можливості, уникати подібних вкладень. Чому?
Неповноцінні гроші.
Традиційно зарубіжні банки, в яких відкривали рахунки росіяни, надавали їм цілий комплекс послуг, починаючи з поточних рахунків і закінчуючи послугами wealth management. Причому, гроші в основному текли в банки, спеціально налаштовані на роботу з іноземними клієнтами. Найбільш відчутними бенефіціарами зміни соціального ладу в Росії стали банки Швейцарії, Люксембургу, Австрії, Кіпру та інших країн. Про масштаби цього явища можна тільки здогадуватися. За даними Boston Consulting Group, тільки в одній Швейцарії багаті росіяни зберігають близько $ 750 млрд, що набагато більше всіх золотовалютних запасів Росії.
Наша держава завжди хотіла зробити цей «витікаючий» потік прозорим. Так, починаючи вже з 2001 року, потрібно було інформувати ФНС про відкриття рахунку за кордоном. Правда, мало хто це робив. Але з 2015 року ситуація змінилася кардинально: внесені в закон про валютне регулювання зміни зобов'язали росіян - валютних резидентів щорічно звітувати про свої рахунки за кордоном і різко звузили можливості їх використання. Так, наприклад, вони тепер не можуть купувати зі своїх рахунків акції, пайові та біржові фонди, облігації та інші ринкові інструменти. Правда, зараховувати на рахунки дивіденди із «зовнішніх цінних паперів» дозволяється - якщо десь (закон не уточнює де) у вас є акції, то дивіденди по ним можуть надходити на особистий банківський рахунок.
Є в законі невелика лазівка, пов'язана з довірчим управлінням, яке здійснює для вкладника «валютний нерезидент». Однак ця норма сформульована досить розпливчасто, досвіду її застосування поки немає і велика ймовірність нарватися на неприємності - величезний штраф в розмірі від 75% до 100% від залучених в операції коштів. Так що використання банків або їх дочірніх структур для інвестицій на фондовому ринку через довірче управління вельми ризиковано. Що залишається? Депозитні рахунки, «навар» від яких в даний час прямує до нуля. Все це робить використання зарубіжних банківських рахунків вельми проблематичним і все більше нагадує мені їзду в автомобілі без коліс.
Проблеми банків.
Під питанням знаходиться і надійність самих банків. Загроза повторення кіпрської «стрижки» час від часу виникає перед кожним багатим вкладником європейського банку. Регулярні скандали, величезні штрафи, низькі процентні ставки, конкуренція з боку fintech - все це негативно впливає на стан найбільших фінансових інститутів Європи. Щоб переконатися в реальності подібних побоювань досить подивитися на поведінку акцій великих банків, надійність яких ніколи раніше не ставилася під сумнів. Так, за останні 10 років папери банку №1 в Швейцарії UBS на впали 73,53%, акції Credit Suisse впали на 77,96%, німецький Deutsche Bank втратив 87,15% своєї вартості, а англійський Barclays - 81,37% (дані на 17.11.2016). Мова йде не про короткострокову волатильність, яка властива практично всім паперам на фондовому ринку, а про тривалу знижувальну тенденцію, напрямок якої, на думку експертів, залишиться таким же, по крайній мірі, в найближчі 3-5 років. Зараз на горизонті немає вагомих чинників, які б кардинально змінили перспективи банківського сектора Європи. Причому, ймовірність того, що справи підуть ще гірше, перевищують шанси на те, що незабаром все налагодиться.
Під «мікроскопом».
Нещодавно до щорічного «рапорту» в податкову додалася і нова «напасть». Як відомо, в травні цього року Росія підписала міжнародну угоду про автоматичний обмін фінансовою інформацією. Передбачається, що він дозволить ФНС, починаючи з 2018 року, отримувати дані про фінансові рахунки платників податків від 103 юрисдикцій, включаючи офшорні. Говорити про точні терміни початку обміну інформацією з тією чи іншою країною поки ще рано, але можна з упевненістю стверджувати, що всі закордонні банки активно готуються до цього. Власники рахунків зараз отримують листи з проханням уточнити своє податкове резидентство, підтвердити адресу проживання, повідомити свій ІПН. У разі неподання цієї інформації їм можуть заблокувати рахунки.
Потрібно також відзначити, що ФНС може і не чекати початку автоматичного обміну, наприклад, зі Швейцарією або Кіпром, а при необхідності просто направити запит з проханням надати інформацію про того чи іншого резидента Росії. Цікаво, що зараз подібною можливістю користуються багато країн. Нещодавно стало відомо про тисячі рахунків, які розкрила Швейцарія за запитом Великобританії. В результаті її громадяни отримали листи «щастя» з місцевої податкової служби з проханням про суттєву доплату. Зараз в черзі за своєю порцією «правди» про альпійських ухильників стоять податківці Голландії, Франції, Іспанії та інших країн. Вважаю, що це тільки питання часу.
Але головна небезпека для рахунків росіян за кордоном полягає в іншому. Йдеться про загрозу масової ретроспективної перевірки джерел виникнення капіталу, які зберігаються в банках, наприклад, 5, 10 або 15 років. Якщо раніше мова йшла про таку можливість чисто теоретично, то зараз світ рухається до законодавчого оформлення подібної ініціативи. 13 жовтня в парламент Великобританії був внесений законопроект про кримінальні фінанси, де представлена нова концепція, іменована unexplained wealth orders. Йдеться про введення судової процедури доведення джерел підозрілого придбання (нерухомість, ювелірні вироби, автомобілі та т. д.), Вартість якого перевищує £ 100000. Якщо подані документи не задовольнять суд, то нерухомість або інше майно заарештують. Логічно припустити, що прийняття закону про перевірку і конфіскації коштів на банківських рахунках буде наступним кроком.
Чи є альтернатива? Вважаю, що сучасне валютне регулювання в нашій країні трохи «перегнуло палицю» стосовно закордонних банківських рахунків росіян і хочеться сподіватися, що з часом багато «бар'єрів» буде усунено. А поки я б будував свої відносини із зарубіжними банками в такий спосіб: на рахунках в них слід зберігати тільки ті кошти, які вам необхідні для задоволення своїх оперативних потреб за кордоном на 2 - 3 роки. Наприклад, оплачувати рахунки, пов'язані із закордонною нерухомістю, навчанням дітей, проживанням батьків і т.д. Довгих грошей, особливо великих сум, там тримати не треба.
Що стосується конкретних рішень, то тут, на жаль, немає єдиного шляху, який дозволив би повністю замінити закордонні рахунки в системі збереження і захисту особистого капіталу. Думаю, що мова може йти про своєрідну «мозаїку» різних інструментів, правильна комбінація яких залежить від ваших особистих завдань і цілей. Наприклад, інвестиції в закордонні акції та облігації можливі і у нас країні. Багато вітчизняних брокерів з готовністю куплять для вас ті чи інші папери. Можна також відкрити рахунок у зарубіжного онлайн-брокера (наприклад, у американського Interactive Brokers або данського Saxobank), але цей варіант підходить тільки тим, хто здатний інвестувати самостійно і має певні навички подібних операцій. Брокерські рахунки за кордоном не підпадають під валютне регулювання.
Не слід забувати і про можливості безпосередньо вкладатися в сімейства зарубіжних пайових фондів, наприклад, таких як Fidelity Investments, Vanguard Funds, T. Rowe Price, Franklin Templeton Investments та інші. Вони володіють десятками фондів, які інвестують в різні країни, цілі регіони, галузі і т.д. Як правило, перехід з одного фонду в інший не буде вам нічого коштувати. Є також багато професійних європейських інвестиційних компаній, які із задоволенням візьмуть гроші заможних росіян в довірче управління. Наприклад, Aberdeen Asset Management, Henderson Group, Investec, M & G Investments і інші.
Мій досвід показує, що для багатьох людей - валютних резидентів Росії, які здатні виділити на інвестиції суми від $ 500000, одним з найкращих варіантів для довгострокових зарубіжних капіталовкладень є використання страхових полісів відомих компаній (Hansard, RL360 та інших). У цьому випадку (як і при відкритті брокерських рахунків, інвестицій в пайові фонди і використання послуг керуючих компанії) вам не потрібно подавати щорічні звіти в податкову службу і немає ніяких обмежень по інвестиціям. Крім того, зростання капіталу всередині поліса легально не обкладається податком (за кордоном і в Росії).
