Диверсифікація економіки стає одним із головних завдань казахстанського держави. Розвиток економіки через обробну промисловість і зниження залежності від сировини принесе країні безліч переваг. Для досягнення даної мети, держава активно підтримує малий і середній бізнес (МСБ), які в свою чергу, активно виробляють вітчизняну продукцію, тим самим просуваючи національний бренд країни по всьому світу. У цьому та в інших питаннях спробувала розібратися кореспондент BNews.kz.

У Казахстані одним із головних завдань є диверсифікація економіки, через підтримку не сировинних галузей економіки. При цьому, велика увага приділяється підтримці проектів в обробній промисловості, а також підтримці підприємств, продукція яких орієнтована на експорт. Минуло більше шести років, як Казахстан взяв курс на диверсифікацію економіки і індустріалізацію країни форсованими темпами.

«Підсумки першої п'ятирічки ГПФІІР мають свої позитивні результати. В даний час запущені і працюють понад 1000 підприємств в обробному секторі, створені сотні нових виробництв, сотні тисяч робочих місць. Для закріплення досягнутих результатів Президентом доручено продовжити роботу по індустріалізації, але зробити ставку на інновації в несировинних секторі та створення конкурентоспроможних оброблених товарів з високою доданою вартістю», - сказав депутат Мажилісу парламенту РК Бейбі Мамраєв в ході засідання ради з питань економічної політики.

До того ж, Глава держави завжди відзначає, що не тільки у видобутку сировини і мінеральних ресурсів, але і в сфері обробної промисловості Казахстан має величезні переваги. Це і великі, але не задіяні виробничі потужності, наявність кваліфікованої і недорогої робочої сили, високий освітній і культурний рівень населення, природно-географічний потенціал країни.

У свою чергу, як зазначив віце-міністр з інвестицій та розвитку Республіки Казахстан Тимур Токтабаєв, відомство досі продовжує системну роботу по реалізації індустріально-інноваційного розвитку країни.

«Відповідно до внесених у вересні коригуваннями в ГПІІР на 2015-2019 роки ключовими критеріями з надання заходів держпідтримки стануть збільшення продуктивності праці і розчленування ринків для реалізації обробленої продукції. В даний час в ряді зростаючої конкуренції вступу в ЄАЕС і СОТ підвищення продуктивності для підприємств стає завданням №1», - заявив він.

Т. Токтабаєв підкреслив, що за першу п'ятирічку продуктивність праці в обробній промисловості зросла в реальному вираженні в 1,3 рази.

«Сьогодні ми ставимо перед собою досить амбітні цілі, увійти в число індустріально-розвинених країн світу в найближчі 20 років, досягнувши середнього рівня продуктивності праці по країнах ОЕСР. Для рішень поставлених цілей ми ведемо активну роботу зі стимулювання і підвищення продуктивності, впровадження інноваційних розробок, впровадження сучасних управлінських технологій і в цілому модернізацію основних фондів підприємств», - запевнив віце-міністр.

З цією метою в ГПІІР особлива увага приділяється збільшенню обсягів несировинного експорту товарів. І як вважає Б. Мамраєв, державну підтримку повинні отримувати, в першу чергу, експортоорієнтовані підприємства, які виступають ключовим фактором в контексті членства Казахстану до СОТ.

«Це дає одночасно і можливість стати повноправними учасниками великого світового ринку, але з іншого боку накладає зобов'язання виробляти такі товари, які будуть користуватися попитом на цьому ринку», - зазначив він.

У зв'язку з цим, депутат наголосив на важливій ролі державних програм, спрямованих на створення інфраструктури, логістики, поліпшення умов фінансування підприємництва, створенню нових робочих місць, підвищення їх конкурентоспроможності та збільшення обсягів виробництва.

«Особливу увагу до підвищення експортного потенціалу обробної промисловості пояснюється тим, що саме показники її зростання і частка несировинного експорту країни наочно можуть демонструвати рівень диверсифікації економіки країни. Однак не може не викликати занепокоєння той факт, що останнім часом темпи розвитку обробної промисловості замість зростання в деяких секторах демонструють падіння. На те є об'єктивні причини, пов'язані з ситуацією на світових ринках. Зараз стоїть завдання - збільшення обсягу експорту продукції обробної промисловості на 19% до рівня 2015 року», - сказав він.

Тим часом, віце-міністр з інвестицій та розвитку додав, що початківцям експортерам надається можливість пройти навчання по експортній діяльності, взяти участь в навчальних турах на провідних експортних виробництвах за кордоном.

«В середньому проводяться близько 100 заходів у 20 країнах світу і всередині Казахстану щорічно. Міністерством застосовуються всі інструменти для надання заходів держпідтримки для розвитку обробної промисловості підприємств з експортним потенціалом», - запевнив він.

Що стосується державних програм з підтримки обробної промисловості і зокрема підтримки малого та середнього бізнесу, то починаючи з 2010 року основну роль у підтримці підприємництва займає єдина програма підтримки та розвитку бізнесу «Дорожня карта бізнесу 2020», в рамках якої Урядом для субсидування кредитів було виділено 133,2 млрд тенге. За рахунок виділених коштів підтримано 8299 проектів на суму 1,57 трлн тенге через субсидування ставки винагороди. Гарантуванням кредитів охоплено 2182 проекти на суму 78,8 млн тенге. В галузевому розрізі підтриманих підприємств лідерами є: харчова, хімічна, металургійна і машинобудівна.

Як поінформувала заступник голови Правління АТ «Національний керуючий холдинг «Байтерек» Ляззат Ібрагімова, поряд з «ДКБ-2020» з 2014 року дочірньою організацією холдингу Фондом «Даму» реалізується програма фінансування МСБ в обробній промисловості за рахунок коштів Національного фонду Республіки Казахстан. В рамках даної програми трьома траншами було виділено 200 млрд тенге.

«У галузевому розрізі в 2015-2016 роках підтримано 749 проектів обробної промисловості на загальну суму 127,9 млн тенге, що становить понад 40% від загального підтриманого кредитного портфеля щодо отримання субсидій. Лідерами є: харчова промисловість - сума кредитів 50,5 млрд тенге, хімічна - 23,9 млрд тенге, металургійна і машинобудівна - 20,1 млрд тенге», - повідомила вона.

За її словами, сума загального кредитного портфеля за рахунок револьверного фінансування на даний момент досягла 301,5 млн тенге, профінансовано 1519 проектів.

«У рамках даної програми за підсумками 2015 року була підтримана 758 проектів на загальну суму 120,6 млн тенге, за 9 місяців 2016 року підтримано 258 проектів на загальну суму 65,5 млн тенге», - додала заступник голови.

Відомо, що основою економіки будь-якої країни є розвиток малого і середнього бізнесу. Складно говорити про стабільність макроекономічної ситуації в державі, якщо даний сектор недостатньо розвинений. Ще на зорі незалежності малий і середній бізнес був визначений в Казахстані як найважливіший сектор економіки, який мав всебічну підтримку і завжди був пріоритетом державної політики. Величезна увага розвитку обробної промисловості в країні приділяє Глава держави, відзначаючи, що для цього в державі є всі необхідні інструменти.

«Переробна промисловість має величезні конкурентні переваги в порівнянні з іншими країнами. Наприклад, у легкій промисловості Казахстану по статистиці налічується тисячі п'ятсот двадцять чотири компаній вітчизняного виробництва, з них 90% становлять малі підприємства, адже весь світ розвивається завдяки МСБ, який розвивається дуже мобільно, може створювати продукцію і бути конкурентоспроможними, не тільки поставляти на внутрішній ринок, а й експортувати цю продукцію», - сказала Голова підкомітету легкої промисловості НВП РК Любов Худова в інтерв'ю агентству.

Крім того, Глава держави наголосив на важливості розробки нашого національного бренду, який буде асоціюватися з нашою країною і позитивно впливати на її імідж у світі. По-перше, це посилить позиції наших товарів на внутрішніх ринках, полки яких, на жаль, все ще в більшій мірі займають товари іноземних виробників, а по-друге, підштовхне роботу по виходу на прикордонні ринки Росії, Центральній Азії, Китаю, і на ринки Індії, Ірану і західних країн.

«Наша компанія відносно невелика, займається виробництвом виробів ручної роботи з натуральної вовни в комбінації з шовком і натуральним матеріалами. Асортимент досить великий, починаючи від дитячого одягу, закінчуючи інтер'єрними виробами, аксесуарами та сувенірами. Для розвитку підприємництва створені дуже хороші умови. Нашими основними конкурентами є сусіди, представники з Киргизстану, так як у них більш дешева сировина, дешевша робоча сила, і в цілому собівартість у них виходить дешевше, але ми конкуруємо не в ціні, конкуруємо саме в якості продукції. Будь-яка людина, яка розбирається в сфері повстяних виробах, зрозуміє, що казахстанська якість набагато краще», - поділився заступник директора ТОВ «Aigul Line» Олжас Мухамеджанов.

За словами бізнесмена, в Казахстані як ніде є можливості для розвитку свого бізнесу. Однак підприємець вважає, що в країні немає великих можливостей, перерости з дрібного бізнесмена в великого підприємця.

«Мало ентузіазму або амбіцій, щоб перерости у великий бізнес, і тут багато інших стримуючих факторів. Я вважаю, що потрібно прищеплювати підприємництво зі шкільних років, впроваджувати якісь предмети для школярів, щоб вони вже могли, перейшовши у доросле життя, уявляти собі, що таке бізнес, адже підприємництво створює стійкість у розвитку будь-якої сучасної держави», - сказав Про . Мухамеджанов.

Керуючий директор коврово-ткацької фабрики «Назар текстиль» Якуб Думан Абдусахітули також підкреслив, що держава надає колосальну підтримку підприємцям у розвитку своєї справи, однак ринок все одно негустий. Бізнесмен запевняє, що конкуренцію йому складають лише закордонні підприємства.

«Ми виробляємо килими, а також іншу продукцію шовкового і синтетичного виду. Бізнес вести нелегко, але почати його можна спокійно, підтримка з боку держави відчувається. Ринок вільний у нас, килимами не так багато підприємців займаються, в основному конкуренцію нам складають бізнесмени з Туреччини та Ірану», - сказав бізнесмен.

Дизайнер одягу ТОВ «Семіраміда» Гульнар Бекібаєва поділилася іншою проблемою. Бізнесвумен нарікає на глобальну проблему всередині Казахстану, з якою стикається будь-який казахстанський підприємець. Це питання сировини.

«Фірма існує з 1997 року, працює в двох напрямках. Це виробництво цивільних пальто і військовий одяг. Верхній одяг дуже складно виробляти, так як, на жаль, тканини в Казахстані не виробляються. Ми працюємо з фабриками України, Білорусі, Китаю, Італії та Кореї. У будь-якого казахстанського виробника виникають складнощі саме з сировиною, тим більше ми маємо справу з драпом, а драп має вагу, природно, коли ми завозимо, нам пред'являють подвійну ціну. Все інше лекало, конструкція, пошив все це робиться руками наших співвітчизників, проблема тільки з сировиною. Нашу шерсть вивозять, переробляють, а потім продають нам же перероблену. У Казахстані потрібно відкрити підприємства по переробці вовни, у нас немає такого ланцюжка, як наприклад в Італії, вони виробляють тканину і тут же їх дизайнери шиють. Я вважаю, що в Казахстані потрібно викорінювати цю проблему», - розповіла дизайнер.

Разом з тим, Г. Бекібаєва зазначила підтримку з боку держави. За її словами, в останні роки добре допомагають програми «ДКБ - 2020», «Карата індустріалізації» і т.д.

«За підтримки фонду «Даму» ми отримали кредит під 4%, ми змогли оновити своє обладнання, відкрити свій власний магазин. Крім того, для нас проводять навчальні семінари і тренінги, які теж сприяють поліпшенню якості нашої продукції», - додала вона.

Директор ВП «Тургинбаїв Табігат» Карлигаш Ільясова розповіла, що в Казахстані досі немає спільного виробництва ремісничих виробів.

«Все якось розкидано по країні. Було б чудово створити об'єднання або побудувати підприємство, де ремісники могли б випускати національні вироби. Ми відправили в НПП запит, сподіваємося, що в майбутньому таке підприємство створять. В цілому, держава нас підтримує, завдяки ДКБ-2020 ми розвиваємо наш бізнес», - зауважила бізнесвумен.

Директор Громадського об'єднання дитячо-юнацького центру молодіжного клубу «Айналайин» Айгуль Разакова заявила, що безперечно держава допомагає підприємцям, але потрібно вирішувати питання кадрів.

«Ми працюємо з 2004 року як громадське об'єднання, спочатку ми працювали з дітьми, у нас був простий швейний гурток, а потім потихеньку ми зробили це соціальним бізнесом. У 2010-2012 роки ми виросли, і завоювали статус як «найкращий товар Казахстану» із занесенням нашого продукту в каталог. Від швейного гуртка ми виросли до приватного підприємництва. Ми працюємо для людей, вкладаючи свою душу і через це ми з кожним роком процвітаємо. Допомагає фонд «Даму», які виділив для нас 3 млн тенге в якості гранту. Держава створює умови для кожного приватного підприємця, можна отримати допомогу для розвитку бізнесу. Потрібно лише ростити свої казахстанські кадри», - поділилася підприємець.

Таким чином, наша країна має величезний ресурсний запас, що робить її одним з сировинних держав світу, але сировина має властивість закінчуватися і тут найвірнішим рішенням є диверсифікувати економіку, перенаправити її в обробляє русло, чим і зайнялася країна в останні шість років. Головним завданням на сьогоднішній день є збільшення вітчизняного виробництва в обробній промисловості, а це означає максимально збільшити в країні кількість малих і середніх підприємств. Для цього в країні створюються зручні умови, казахстанським підприємцям відкриті великі можливості завдяки державним програмам. Звичайно, держава зацікавлена, щоб МСБ вийшов на новий рівень, і наші товари легко експортувалися в інші країни, в цьому напрямку держава також проводить велику роботу. Один з напрямків модернізації МСБ є розробка національного бренду, який буде асоціюватися тільки з нашою країною, що створить позитивний імідж у всьому світі. В першу чергу, це сприяє посиленню позицій наших товарів на внутрішньому ринку, при тому, що на сьогодні прилавки магазинів в більшій мірі заповнені товарами зарубіжного виробництва.

Національний бренд зміцнить можливості щодо виходу казахстанського продукту на сусідні ринки Росії та Центральної Азії, адже в умовах світової економіки і швидкоплинні кон'єктури ринку, виживає тільки той, хто виробляє свій продукт більш якісними та дешевими.