Депутати мажилісу схвалили в першому читанні поправки з питань вдосконалення законодавства в сфері інтелектуальної власності, також виключені норми, що створюють адміністративні бар'єри в сфері інтелектуальної власності, передає Sputnik.

За інформацією міністра юстиції Марата Бекетаєва, основною метою законопроекту є вдосконалення законодавства в сфері інтелектуальної власності, а також виключення норм, що створюють адміністративні бар'єри в сфері інтелектуальної власності. Проектом закону передбачається внесення поправок в 12 законодавчих актів. У тому числі до Цивільного, Податкового та Підприємницького кодексів.

«Основними новелами законопроекту є, по-перше, створення однорівневої системи реєстрації об'єктів інтелектуальної власності. Повноваження щодо реєстрації прав на об'єкти інтелектуальної власності передаються в експертну організацію (РГП «Національний інститут інтелектуальної власності»)», - сказав Бекетаєв, представляючи проект в мажилісі.

Ця пропозиція вироблена з урахуванням практики країн ОЕСР. Наприклад, процедура експертизи та реєстрації об'єктів інтелектуальної власності в більшості країн ОЕСР здійснюється в одному відомстві за принципом «одного вікна». Тоді як в Казахстані прийом заявок і експертиза здійснюються в експертній організації, а реєстрація прав на об'єкти інтелектуальної власності - в міністерстві юстиції.

Передача зазначених повноважень в експертну організацію передбачає скорочення бюджетних надходжень. А саме, замість збору за реєстрацію і державного мита, експертною організацією буде стягуватися оплата. Розмір такої плати не буде перевищувати діючі ставки. Очікується щорічне скорочення надходжень до бюджету на 58 мільйонів тенге.

«По-друге, розширення можливості досудового розгляду спорів щодо реєстрації», - поінформував Бекетаєв.

Відповідно до Цивільного кодексу суперечки щодо реєстрації об'єктів промислової власності підлягають обов'язковому досудового розгляду. Згідно зі статистикою Апеляційна рада при міністерстві юстиції є ефективним інструментом досудового врегулювання спорів. Наприклад, в середньому цією порадою в досудовому порядку вирішуються 97% суперечок.

«У зв'язку з цим, пропонується наділити Апеляційну раду повноваженнями по розгляду суперечок щодо схожості фірмових найменувань і товарних знаків», - додав глава Мін'юсту.

По-третє, законопроектом передбачені норми, спрямовані на забезпечення прав правовласників на отримання компенсації за незаконне використання товарного знака. У Законі про авторське право за незаконне використання авторського твору передбачено право автора на стягнення з правопорушника компенсації. Тим часом такого права не має власник товарного знака.

У зв'язку з цим до Цивільного кодексу вносяться доповнення, що встановлюють відповідне право власника товарного знака. Згідно з цими поправками порушник буде зобов'язаний виплатити компенсацію в конкретно встановленому розмірі.

По-четверте, законопроектом пропонується опубліковувати заявки на товарні знаки з моменту їх надходження в експертну організацію. В результаті будь-яка зацікавлена ​​особа може ознайомитися із заявками на товарні знаки з моменту їх надходження в експертну організацію і пред'явити претензії до їх реєстрації. На сьогодні публікація здійснюється після прийняття рішення про реєстрацію товарного знака, що в подальшому викликає численні суперечки між суб'єктами.

Крім того, законопроектом пропонуються поправки, спрямовані на спрощення порядку реєстрації ліцензійних договорів на об'єкти промислової власності. Тобто не потрібне подання на реєстрацію оригіналу договору. Такі поправки, за словами Бекетаєва, дозволять виключити адміністративні бар'єри.