Вітчизняна наука використовує кожен, навіть щонайменший привід, щоб нагадати державі про спроможність українських талантів приносити користь Батьківщині. При цьому, зважаючи на поточний момент, особливий акцент ставиться на здатності наших вчених запропонувати нові рішення для підвищення обороноздатності країни.
Саме ця тема була основоположною під час загальних зборів відділення механіки НАН України, присвячених 100-річчю від дня народження генерального конструктора Запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес», Героя Соціалістичної Праці, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Ленінської і Державної премій, академіка Національної академії наук України Володимира Лотарєва, яке відбулося 25 листопада 2014 року.
Згадати видатного конструктора авіаційних двигунів, якими оснащені найвідоміші марки вітчизняних, і не тільки, літаків та гвинтокрилів, серед яких гордість української авіації – машини «Руслан» та «Мрія», зібралася поважна компанія вчених зі світовими іменами. Присутні переглянули фільм «Володимир Лотарєв. Життя, віддане авіації», а генеральний конструктор, керівник ДП «Івченко-Прогрес» І.Ф. Кравченко ознайомив з історією підприємства, надав цікаву інформацію про основні напрями розвитку двигунів ДП «Івченко-Прогрес».
З виступів президента-генерального конструктора ДП «Антонов» академіка НАН України Д.С. Ківи, ректора Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний університет» В.С. Кривцова та завідувача відділу Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України, професора доктора технічних наук А.П. Зіньковського учасники зборів дізналися про спільні проекти, досягнення та співпрацю ЗМКБ «Прогрес» та АНТК «Антонов». Академіки НАН України К.А. Ющенко та А.А. Халатов зосередили увагу на актуальних питаннях розвитку сучасного авіаційного двигунобудування, пов’язаних із розробкою жароміцних матеріалів, захисних покриттів, ремонтних технологій, різних аспектів, технологій та технічних рішень з охолодження лопаток газових турбін.
На зборах багато уваги приділили співпраці науки й виробництва. Зокрема, наголошувалося, що установи НАН України співпрацюють з державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» у площині створення ракетно-космічної техніки та з державним підприємством «Антонов» в галузі авіації. А.Ф. Булат запропонував підготувати план спільної діяльності з Державним підприємством «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка», щоб науковці могли повніше застосувати свій потенціал для створення авіаційних та промислових двигунів. На його переконання, тандем з провідними підприємствами України, навіть, незважаючи на скрутні економічні умови, дасть поштовх до створення сучасної техніки, що дозволить підвищити міць держави.
Тема посилення національної безпеки через тіснішу співпрацю з науковцями була провідною на XXVI Київському міжнародному симпозіумі з наукознавства та історії науки «Наука, технології та інновації як найважливіші сучасні чинники національної безпеки», який проходив впродовж напередодні – 13-14 листопада 2014 року. Захід зібрав для дискусій майже 150 учасників – дослідників у галузі наукознавства, історії науки і техніки, теоретиків та фахівців із вивчення проблем забезпечення національної безпеки, політичних та державних діячів.
Організаторами симпозіуму виступили Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки, Наукова рада з наукознавства при Міжнародній асоціації академій наук, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля», Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» та Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України.
На пленарному засіданні присутні заслухали доповіді директора Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Б.А. Маліцького, в. о. головного вченого секретаря НАН України члена-кореспондента НАН України В.Л. Богданова, академіка-секретаря відділення економіки НАН України, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України академіка Е.М. Лібанової, директора Інституту магнетизму НАН України та МОН України академіка НАН України В.Г. Бар’яхтара, заступника міністра освіти і науки України М.В. Стріхи, заступника Генерального конструктора ДП «КБ «Південне» з наукової роботи О.Е. Кашанова, директора Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України В.І. Гриценка.
У рамках симпозіуму відбулися два круглих столи – «Загрози національній безпеці, обумовлені станом науково-технологічного потенціалу» та «Історичний досвід та сучасні можливості використання потенціалу ракетно-космічної галузі у вирішенні проблем національної безпеки». Серед іншого учасники заходу обговорили питання ролі науки та інновацій у попередженні та подоланні техногенних і природних катастроф, перспективи використання науково-технологічного потенціалу в забезпеченні обороноздатності держави та протидії тероризму, розвиток інформаційної безпеки як передумови захисту громадянина, бізнесу й суспільства. Не обминули науковці своєю увагою дискусійне питання ракетно-ядерного статусу для України, ролі науки у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Присутні наголошували, що недооцінювання значення науки для зміцнення обороноздатності та забезпечення прогресивного розвитку економіки нашої держави є серйозною загрозою національній безпеці України. Вже нині як наслідок можна спостерігати відсутність послідовної науково-технологічної та інноваційної політики, занепад науково-технологічного потенціалу. Користуючись нагодою, що в залі були присутні представники вищих органів законодавчої влади, науковці закликали активізувати дослідження проблем, пов’язаних зі зміцненням національної безпеки та обороноздатності держави, проводити широку роз’яснювальну роботу щодо важливості вітчизняної науки для всебічного розвитку країни, а також розвивати тіснішу співпрацю з виробництвом для захисту національних інтересів.
