Центрвиборчком організовує спостереження за президентськими виборами в США силами співробітників російського посольства у Вашингтоні. До такого рішення в комісії прийшли після того, як Сполучені Штати відхилили запит російської делегації на спостереження. За виборами також стежитимуть з Москви, аналізуючи інформацію в інтернеті, повідомив RT член ЦВК Василь Лихачов.

«У нас залишилося дві можливості для спостереження: це дистанційний моніторинг з боку ЦВК, також в рамках міжнародного дипломатичного права будуть використані можливості наших установ за кордоном, перш за все посольства Росії у Вашингтоні», - заявив Лихачов.

Він уточнив, що можливості Центрвиборчкому в галузі дистанційного спостереження за президентськими виборами в США включають в першу чергу «роботу в інформаційному просторі, в тому числі шляхом вивчення відповідної інформації в інтернеті, інформації, що надходить по лінії МЗС, а також від міжнародних спостерігачів».

Співробітники російського дипломатичного відомства у Вашингтоні не стали розповідати про подробиці майбутнього спостереження.

Директор Фонду дослідження проблем демократії Максим Григор'єв переконаний, що заборона російським дипломатам бути присутніми на голосуванні, встановлений окремими штатами, «є серйозним маркером того, що на майбутніх виборах можливі суттєві порушення і фальсифікації».

При цьому Григор'єв сумнівається, що спостереження за виборами в США з боку Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) можна визнати серйозним, масштабним і незалежним.

«Я можу відповідально заявити як колишній учасник делегації БДІПЛ ОБСЄ, що ця організація оголошує підсумки своєї роботи ще до аналізу і обробки даних своїх спостерігачів», - зазначив він.

Максим Григор'єв звернув увагу, що «високу заклопотаність викликає велика кількість тих, хто достроково проголосував» (президентські вибори в Америці призначені на 8 листопада 2016 року). Їх число директор дослідницького фонду оцінив більш ніж в 4 млн чоловік, додавши, що при проведенні дострокового голосування можливі значні фальсифікації.

«Наприклад, для ряду категорій американців можливе голосування поштою. І дуже складно зрозуміти, чи дійсно проголосував той чи інший чоловік або ж «проголосували» замість нього», - прокоментував ситуацію Григор'єв.

На думку члена центрального штабу Загальноросійського народного фронту Олени Суторміна, незважаючи на те що до спостереження за виборами в США будуть підключені дистанційні можливості ЦВК, а також задіяні дипломатичні ресурси російського посольства у Вашингтоні, діапазон цих інструментів все одно не дозволить виявити всі можливі порушення та подати повнішу картину американських виборів.

«Це не зможе допомогти побачити всі порушення, які можуть бути, - вважає Суторміна. - Уже зараз нам відомо, що в числі можливих порушень - неподання документів, що засвідчують особу, використання технологій «каруселі», особливо в тих штатах, де багато мігрантів, та інше».

Проте російські дипломати можуть констатувати факти порушень і використовувати їх у зверненнях на адресу ООН або для оприлюднення в пресі, додала Суторміна.

Професор факультету історії, політології та права РДГУ Сергій Черняховський, спираючись на свій досвід дистанційного спостереження за виборами в США з 1964 року, висловив упевненість, що і майбутні вибори американського президента «нічого доленосного не принесуть, принаймні в кращу сторону».

«Заборона окремими штатами бути присутнім російським дипломатам на виборчих дільницях є вразливою позицією. Це говорить про те, що їм є що приховувати», - підкреслив Черняховський.

Нагадаємо, у четвер, 27 жовтня, директор БДІПЛ ОБСЄ Міхаель Георг Лінк розкритикував майбутні вибори в США, пославшись на те, що 6 млн американців, включаючи тих, які мають судимість, що знаходяться під слідством або вже відбули покарання, буде заборонено голосувати на виборах.

Раніше в ЗМІ повідомлялося, що окремі штати США (в їх числі Оклахома, Техас і Луїзіана) пригрозили російським дипломатам кримінальною відповідальністю за появу на виборчих дільницях. Відзначимо, це суперечить статті 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, яка вказує, що «дипломатичний агент користується імунітетом від кримінальної юрисдикції держави перебування», а в статті 26 документа говориться, що дипломатичні працівники мають право на свободу пересування в державі перебування, якщо це не йде врозріз з міркуваннями державної безпеки.