З А К О Н У К Р А Ї Н И
Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власників та підвищення довіри суспільства до фінансової звітності.
Положення цього Закону діють на території України і поширюються на усі господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності, органи державної влади і місцевого самоврядування ,громадські та інші організації.
Дія цього Закону не поширюється на контрольно-ревізійну діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення фінансового контролю державними органами, їх підрозділами та посадовими особами. Порядок проведення контрольно-ревізійної діяльності державними органами регулюються окремими законами.
Стаття 2. Законодавство про аудиторську діяльність
Аудиторська діяльність у сфері незалежного фінансового контролю регулюється виключно цим Законом.
Інші нормативно-правові акти приймаються в порядку та на умовах,визначених цим законом.
У випадках, якщо міжнародним договором, в якому
бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить
цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 3. Аудиторська діяльність
Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.
Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України.
Прибуток (дохід) від аудиторської діяльності оподатковується згідно з чинним законодавством.
Аудит - це перевірка фінансової звітності, бухгалтерського обліку та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності конкретних суб'єктів з метою визначення достовірності їх звітності, її повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Аудит здійснюється незалежними особами-аудиторами або аудиторськими фірмами, яким надається повноваження на його проведення, згідно цього Закону та договору із замовником аудиту.
Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих та інших суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).
Затрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції, послуг).
Аудитором може бути громадянин України, який має сертифікат, що визначає його кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.
Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально або створити аудиторську фірму.
Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою, виробничою та іншою підприємницькою діяльністю, що не виключає їх права надавати супутні аудиту послуги та отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.
Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.
Аудитор іноземної держави (аудитор з третьої країни) може здійснювати аудиторську діяльність на території України згідно міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України.
Аудиторська фірма - це організація, яка займається виключно наданням аудиторських послуг.
Аудиторська фірма повинна мати індивідуальну назву. Повна назва аудиторської фірми має містити такі реквізити: «Аудиторська фірма «Назва» у формі (зазначається організаційно-правова форма).
Використання аудиторськими фірмами України назви інших аудиторських фірм, в тому числі зарубіжних забороняється.
На своїх бланках та в офіційних документах аудиторські фірми мають право зазначати про належність до професійної громадської організації аудиторів.
Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності.
Загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків.
Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор.
Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.
Аудиторські фірми іноземних держав (аудиторські фірми з третіх країн) можуть здійснювати аудиторську діяльність на території України, згідно міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України або на підставі відповідного закону.
Дозвіл на відкриття на території України представництв аудиторських фірм іноземних держав здійснюється в установленому порядку за наявності позитивного висновку Аудиторської палати України.
Стаття 7. Аудиторський висновок та інші офіційні документи
Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі обґрунтовану оцінку фінансової звітності щодо її достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
В аудиторському висновку викладається незалежна думка аудитора щодо суттєвих аспектів бухгалтерської (фінансової) звітності з посиланням на достатні і прийнятні докази, отримані в результаті відповідних процедур та аналізу необхідного обсягу інформації, в тому числі документів, що становлять комерційну таємницю.
Суттєвість інформації бухгалтерської (фінансової) звітності визначається в договорі на проведення аудиту згідно концептуальної основи, яка використовується при складанні цієї звітності.
Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.
Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або іншому
суб'єкту України підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором.
Стаття 8. Відкритість та публічність аудиторських висновків
Аудиторські висновки(звіти) щодо проведення обов’язкового аудиту є відкритими і кожен має право на ознайомлення і використання зазначених аудиторських висновків в порядку,визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Аудиторські висновки публікуються в друкованих виданнях та поширюються в електронній формі з дотриманням вимого цього Закону.
Аудиторська палата України веде Реєстр аудиторських висновків у вигляді автоматизованої системи збирання,зберігання,захисту, обліку, пошуку та надання електронних носіїв аудиторських висновків.
Внесені до Реєстру аудиторські висновки є відкритими для цілодобового доступу, з наданням можливості їх пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування.
Будь-які обмеження права вільного користування Реєстром не допускаються, крім випадків визначених законодавством.
Функціонування Реєстру забезпечується за рахунок коштів,що справляються у вигляді платежів за включення висновків до Реєстру та користування Реєстром.Розмір платежів та порядок ведення Реєстру визначається Аудиторською палатою України.
Стаття 9. Стандарти аудиту
Стандарти аудиту є нормативно-правовими актами, які визначають порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.
Стандарти аудиту приймаються Аудиторською палатою України з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних стандартів та інших документів міжнародних організацій.
Стандарти аудиту підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України і є обов’язковими для аудиторів, аудиторських фірм, державних органів та органів місцевого самоврядування, господарюючих та інших суб’єктів приватного і публічного права.
Міжнародні стандарти аудитута інші акти міжнародних організацій мають рекомендаційний характер і застосовуються в частині, що не суперечить законам та іншим нормативно-правовим актам України.
Міжнародні стандарти аудиту та інші акти міжнародних організацій запроваджуються на території України виключно законами України або міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України.
Стаття 10. Замовники аудиту та інших аудиторських послуг
Замовниками аудиту та інших аудиторських послуг можуть бути користувачі бухгалтерської (фінансової) звітності, які уповноважені на підставі Законів України отримувати інформацію стосовно фінансово-господарської діяльності конкретних суб’єктів.
В межах повноважень передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, установчими документами або окремим рішеннями власників замовники аудиту мають право з дотриманням принципу незалежності аудитора визначити обсяги і напрямки аудиту та надання інших аудиторських послуг.
Стаття 11. Обов'язкове проведення аудиту
Проведення аудиту є обов'язковим для суспільно та публічно значимих суб’єктів фінансово-господарської діяльності.
Суспільно значимі є суб’єкти, фінансово-господарська діяльність яких відповідно до їх правового статусу може впливати на інтереси суспільства або держави.
Публічно значимими вважаються суб’єкти, фінансово-господарська діяльність яких суттєво впливає на інтереси широкого кола осіб, за винятком суб’єктів спрощеної системи оподаткування.
Суспільно значимі суб’єкти зобов’язані проводити аудит в наступних випадках:
1)підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству і встановленим нормативам річної і консолідованої фінансової звітності акціонерних товариств, емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ, страхових компаній та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законів України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком підприємств, установ, організацій, що повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів.
2)перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
3) емісії цінних паперів та похідних деривативів, а також при отриманні ліцензії на ринку цінних паперів.
Публічно значимі суб’єкти зобов’язані проводити аудит для підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству і встановленим нормативам річної і консолідованої фінансової звітності, якщо їх річний господарський оборот становить понад двадцять мільйонів гривень, а також у випадках визнання таких суб’єктів банкрутом або припинення діяльності як юридичної особи.
Проведення аудиту є обов’язковим в інших випадках, передбачених законами України.
Аудит суспільно-значимих суб’єктів мають право проводити аудиторські фірми, а яких на постійній основі працює не менше трьох аудиторів.
Стаття 12. Обов’язки суб’єкта господарювання при проведенні аудиту та наданні інших аудиторських послуг
Посадові особи суб’єкта господарювання зобов’язані створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг, згідно вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Посадові особи суб’єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.
Права та обов’язки аудитора (аудиторської фірми) і господарюючого суб’єкта при проведенні аудиту та надання інших аудиторських послуг визначаються в договорі.
Фінансова звітність суб’єкта господарювання, яка відповідно до Закону підлягає обов’язковому аудиту, після перевірки аудитором повинна бути оприлюднена в установленому порядку.
Глава II
Професійне самоврядування аудиторів
Стаття 13.Національна організація аудиторів України
Національна організація аудиторів України функціонує на засадах професійної самоврядності.
Аудитори набувають членства в Національній організації аудиторів України з дня отримання сертифікату аудитора.
Сертифікат аудитора є документом, що посвідчує членство в Національній організації аудиторів України і надає право на заняття аудиторською діяльністю.
Як члени Національної організації, аудитори України несуть відповідні обов'язки і мають певні права.
Обов’язки аудиторів щодо участі в діяльності Національної організації аудиторів України:
- сумлінно виконувати рішення самоврядних органів;
- своєчасно та в повному обсязі сплачувати членські внески та інші обов’язкові платежі;
- брати активну участь в розгляді та вирішенні питань аудиторської діяльності;
- дотримуватись етичних норм в спілкуванні з колегами та іншими особами;
- піклуватися про збереження та розвиток надбань та традицій вітчизняного аудиту.
Права аудиторів щодо участі в діяльності Національної організації аудиторів України:
- брати участь в роботі самоврядних органів в порядку та на умовах визначених цим законом та рішеннями з’їзду аудиторів України;
- об’єднуватися в громадські організації на професійній основі;
- вносити пропозиції щодо вдосконалення аудиторської діяльності ;
- надавати благодійну допомогу на розвиток аудиторської діяльності;
- з дотриманням етичних норм висловлювати критичні зауваження на адресу колег та інших осіб.
Аудитори не можуть використовувати свої права та здійснювати обов’язки на шкоду законним інтересам інших осіб.
За неналежне виконання обов’язків та неправомірне використання своїх прав до аудитора застосовуються дисциплінарні та інші стягнення.
Стаття 14. З’їзд аудиторів
Вищим керівним органом Національної організації аудиторів України є з’їзд. З’їзди можуть бути черговими та позачерговими. Чергові з’їзди проводяться в першому кварталі кожного року.
До виключної компетенції з’їзду відносяться наступні питання:
· Обрання самоврядних органів.
· Делегування п’яти практикуючих аудиторів до Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;
· Делегування десяти аудиторів до Аудиторської палати України;
· Затвердження планів роботи самоврядних органів та кошторисів на їх виконання.
Визначення розміру членських внесків та інших обов’язкових платежів.
· Заслуховування звітів самоврядних органів та членів Аудиторської палати України, делегованих з’їздом.
· Припинення повноважень посадових осіб та інших членів самоврядних органів, а також членів Аудиторської палати України, делегованих з’їздом.
З’їзд може взяти до розгляду інші питання, що мають важливе значення для аудиторської діяльності.
Порядок денний, дата, час та місце проведення чергового з’їзду визначаються організаційним комітетом за місяць до початку його роботи.
Організаційний комітет з проведення з’їзду аудиторів України утворюється за три місяці до його скликання в кількості десяти осіб, з яких п’ять представників делегуються Аудиторською палатою України, а п’ять представників – професійними громадськими організаціями аудиторів, внесеними до Реєстру професійних громадських організацій аудиторів, пропорційно загальній чисельності членів таких організацій.
Прийняте рішення та інші матеріали щодо скликання з’їзду оприлюднюються в засобах масової інформації та на офіційному сайті Аудиторської палати України0.
З’їзд вважається повноважним, якщо в ньому бере участь більше половини делегатів, обраних на регіональних зборах не менше як в двадцяти регіонах України.
Графік проведення регіональних зборів аудиторів, дата, час та місце визначається Організаційним комітетом за два місяці до дня його проведення.
Якщо на регіональних зборах присутні менше половини аудиторів від загальної чисельності, то обрання делегатів на з’їзд здійснюється із розрахунку один представник від десяти аудиторів, які фактично присутні на регіональних зборах. За наявності кворуму делегати обираються пропорційно загальній чисельності аудиторів в регіоні.
Порядок роботи з’їзду та інші процедурні питання визначаються Регламентом, який затверджується з’їздом.
Позачергові з’їзди можуть бути скликані Аудиторською палатою України, Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Дисциплінарним судом України та іншими самоврядними органами, а також на вимогу не менше ста аудиторів.
Стаття 15. Формування самоврядних органів аудиторів України
Самоврядні органи аудиторів України в особі Аудиторської палати України, Комітету з сертифікації та обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів, Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг, Дисциплінарного суду аудиторів України формуються шляхом висунення для розгляду на з’їзді кандидатів, як безпосередньо аудиторами, так і професійними громадськими організаціями аудиторів, внесеними до Реєстру професійних громадських організацій аудиторів.
Кандидати від аудиторів висовуються із розрахунку один кандидат від ста аудиторів до одного самоврядного органу.
Делегування кандидатур від професійних громадських організацій аудиторів здійснюється із розрахунку один кандидат від ста аудиторів до одного самоврядного органу.
Висунення кандидатів від аудиторів оформлюється підписним листом з визначенням осіб, що їх делегують. Висунення кандидатів від професійних громадських організацій аудиторів оформлюється протоколом з’їзду цієї організації.
За відсутності пропозицій від аудиторів та громадських організацій або за необхідності делегування додаткових кандидатур, їх висунення проводиться безпосередньо делегатами з’їзду.
Узагальнення пропозицій від аудиторів та громадських організацій покладається на оргкомітет з’їзду. За наслідками розгляду таких пропозицій складається протокол, зміст якого оголошується на з’їзді.
За рішенням з’їзду голосування може бути таємним або відкритим і проводиться окремо по кожному органу або списком.
Термін повноважень членів самоврядних органів не може перевищувати п’яти років двох термінів підряд.
Стаття 16 Комітет з сертифікації та обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів
Комітет з сертифікації та обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів (надалі-Комітет) обирається з’їздом за поданням оргкомітету у складі десяти осіб, які мають не менше п’яти років практичної діяльності в якості аудитора.
Члени Комітету виконують свої обов’язки на громадських засадах. Голова Комітету за рішенням з’їзду може виконувати свої обов’язки на постійній основі.
Порядок роботи Комітету визначається Положенням, яке затверджує Аудиторська палата України.
Стаття 17. Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг
Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг (надалі-Комітет) обирається з’їздом за поданням оргкомітету у складі десяти осіб, які мають не менше п’яти років практичної діяльності в якості аудитора.
Члени Комітету виконують свої обов’язки на громадських засадах. Голова Комітету за рішенням з’їзду в може виконувати свої обов’язки на постійній основі.
Порядок роботи Комітету визначається Положенням, яке затверджує Аудиторська палата України.
Стаття 18. Дисциплінарний суд аудиторів України
Дисциплінарний суд аудиторів України обирається з’їздом у складі десяти осіб. Члени Дисциплінарного суду виконують свої обов’язки на громадських засадах. Голова Дисциплінарного суду
за рішенням з’їзду може виконувати свої обов’язки на постійній основі.
Рішення Дисциплінарного суду аудиторів України перегляду не підлягають і можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Порядок роботи Дисциплінарного суду визначається Положенням, яке затверджує Аудиторська палата України.
Стаття 19. Аудиторська палата України
Аудиторська палата України є юридичною особою і функціонує як неприбуткова організація.
Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи з дня її реєстрації в Міністерстві юстиції України на підставі Статуту, затвердженому двома третинами членів Аудиторської палати України.
Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.
По одному представнику з числа фахівців що мають не менше п’яти років практичної діяльності в якості аудитора, делегують до Аудиторської палати України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Міністерство доходів і зборів України, Національний банк України, Державна служба статистики України, Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг, Рахункова палата України, Державна фінансова інспекція України.
Десять представників до Аудиторської палати України делегує з’їзд аудиторів України за поданням оргкомітету з числа фахівців,що мають не менше п’яти років практичної діяльності в якості аудитора.
Члени Аудиторської палати України виконують свої обов’язки на громадських засадах. Голова Аудиторської палати України обирається більшістю членів Аудиторської палати України і виконує свої обов’язки на постійній основі. Термін повноважень членів і голови Аудиторської палати України не може перевищувати п’яти років два терміни підряд.
Дострокове припинення повноважень членів Аудиторської палати України здійснюється за рішенням органів, що їх делегували. Дострокове припинення повноважень Голови Аудиторської палати України здійснюється за рішенням двох третіх членів Аудиторської палати України від її загального складу.
Стаття 20. Повноваження Аудиторської палати України
Аудиторська палата України:
1)Здійснює методичне та організаційно-технічне забезпечення діяльності Комітету з сертифікації та обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів, Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг, Дисциплінарного суду аудиторів України.
2)Затверджує нормативно-правові акти та методичні рекомендації з аудиторської діяльності.
3)Затверджує програми професійної підготовки аудиторів та іспитів щодо перевірки знань кандидатів в аудитори.
4)Затверджує програми обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів.
5)Веде реєстр аудиторів.
6)Веде реєстр аудиторських фірм та реєстр аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги.
7)Проводить атестацію викладачів та акредитацію організацій, що мають намір здійснювати професійну підготовку аудиторів.
8) Веде реєстр представництв іноземних аудиторських фірм.
9)Веде реєстр професійних громадських організацій аудиторів.
10)Веде Реєстр аудиторських висновків
11)Узагальнює щорічні звіти аудиторських фірм та аудиторів і подає інформацію Кабінету Міністрів України та оприлюднює таку інформацію на офіційному сайті.
12)Здійснює інші повноваження, передбачені законами України.
Рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданні більшістю голосів за наявності більш як половини її членів, за винятком випадків, визначених цим Законом.
Проекти рішень Аудиторської палати України нормативно-правового змісту за місяць до їх прийняття оприлюднюються на офіційному сайті для обговорення в установленому порядку.
Всі рішення Аудиторської палати України та Реєстри підлягають офіційному оприлюдненню та розміщаються на офіційному сайті.
На рішення Аудиторської палати України нормативно правового-змісту протягом десяти днів після його прийняття може бути накладено вето Міністром фінансів України. Інформація про накладення вето з відповідним обґрунтуванням безвідкладно направляється до Аудиторської палати України.
Вето Міністра фінансів України на рішення Аудиторської палати України розглядається на найближчому засіданні і може бути відхилене двома третинами членів Аудиторської палати України. В протилежному випадку рішення Аудиторської палати України не набуває чинності і підлягає доопрацюванню.
Для виконання своїх функцій Аудиторська палата України може створювати комісії з числа її членів.
До роботи в комісії можуть залучатися експерти, які не є членами Аудиторської палати України.
Повноваження Аудиторської палати України не можуть бути делеговані іншим суб’єктам.
Джерела та обсяги фінансування діяльності Аудиторської палати України визначаються кошторисом, який затверджує з’їзд аудиторів України.
Річна фінансова звітність Аудиторської палати України підлягає оприлюдненню на її офіційному сайті до першого лютого наступного року.
Аудиторська перевірка річної фінансової звітності Аудиторської палати України проводиться до першого липня наступного року аудиторською фірмою, яка визначається на конкурсних умовах і не має фінансових стосунків з членами Аудиторської палати України.
Аудиторській палаті України забороняється здійснювати будь-яку іншу діяльність окрім видавничої, в тому числі виступати засновником або входити до складу юридичних осіб, за винятком професійних громадських організацій аудиторів.
Стаття 21. Секретаріат Аудиторської палати України
Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат який очолює завідуючий.
Завідуючий Секретаріатом несе персональну відповідальність за використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання обов’язків її членами.
Порядок діяльності Секретаріату визначається Положенням, яке затверджується рішенням Аудиторської палати України.
Стаття 22. Професійні громадські організації аудиторів України
Аудитори з дотриманням вимог законів України мають право об’єднуватися в громадські організації за професійною ознакою.
Професійні громадські організації аудиторів, до складу яких входять аудиторські фірми, мають правовий статус громадської спілки і здійснюють свою діяльність згідно цього Закону та Закону України «Про громадські об’єднання».
Професійні громадські організації аудиторів, членами якої є виключно аудиторські фірми та аудитори загальною чисельністю не менше ста осіб, за поданням вищого керівного органу такої організації можуть бути включені до Реєстру професійних громадських організацій аудиторів.
Включені до реєстру професійні громадські організації аудиторів мають право:
- делегувати своїх представників до екзаменаційних комісій, які приймають іспити кандидатів в аудитори;
- проводити обов’язкове підвищення кваліфікації аудиторів, які є членами цієї організації;
- здійснювати зовнішній контроль якості аудиту та інших аудиторських послуг стосовно аудиторських фірм та аудиторів, що є членами цієї організації.
Професійні громадські організації аудиторів не можуть бути обмежені в реалізації своїх прав окрім рішення суду, яке набрало законної сили.
Стаття 22. Реєстр професійних громадських організацій аудиторів
Реєстр професійних громадських організацій аудиторів, що мають правовий статус громадської спілки, ведеться Аудиторською палатою України.
До реєстру професійних громадських організацій аудиторів можуть бути включені організації, членами якої є виключно аудиторські фірми та аудитори, загальною чисельністю не менше ста осіб.
Включення до реєстру професійних громадських організацій аудиторів здійснюється на підставі заяви, свідоцтва про реєстрацію громадської організації, списку членів організації та відомостей про склад керівних органів.
Термін розгляду поданих документів не повинен перевищувати одного місяця. Включеним до Реєстру професійним громадським організаціям аудиторів видається свідоцтво.
Порядок ведення Реєстру професійних громадських організацій аудиторів визначається Аудиторською палатою України.
Розділ III
Реєстри аудиторів та аудиторських фірм
Стаття 24. Реєстр аудиторів
Реєстр аудиторів веде Аудиторська палата України у вигляді бази даних про осіб, що займаються аудиторською діяльністю.
Реєстр постійно оновлюється на офіційному сайті Аудиторської палати України.
Включення до Реєстру аудиторів здійснюється за заявниць ким принципом на підставі поданих документів протягом десяти днів з дня їх надходження.
Порядок ведення Реєстру аудиторів визначається Аудиторською палатою України.
Включеним до Реєстру аудиторам видається Свідоцтво.
За включення до Реєстру аудиторів справляється плата в розмірі, що не перевищує однієї мінімальної заробітної плати.
Стаття 25. Реєстр аудиторських фірм
Реєстр аудиторських фірм веде Аудиторська палата України у вигляді бази даних стосовно юридичних осіб, що надають аудиторські послуги на території України.
За включення до зазначеного Реєстру справляється плата у розмірі не більше трьох мінімальних заробітних плат.
Аудиторські фірми, після включення до відповідного Реєстру, сплачують щорічний внесок у розмірі одного відсотка від річного обороту на рахунок Аудиторської палати України.
Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм визначається Аудиторською палатою України.
Ведення Реєстрів аудиторів і аудиторських фірм іншими суб’єктами забороняється.
Стаття 26.Реєстр аудиторських фірм, яким надано право на проведення аудиту банків
Реєстр аудиторських фірм, яким надано право на проведення аудиту банків веде Аудиторська палата України у вигляді бази даних стосовно таких фірм.
За включення до зазначеного Реєстру справляється плата у розмірі не більше п’яти мінімальних заробітних плат.
Аудиторські фірми, яким надано право на проведення аудиту банків, сплачують щорічний внесок у розмірі півтора відсотка від річного обороту на рахунок Аудиторської палати України незалежно від інших платежів такого роду.
Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, яким надано право на проведення аудиту банків, визначається Аудиторською палатою України за погодженням з Національним банком України.
Стаття 27. Реєстр аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги
Реєстр аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги веде Аудиторська палата України у вигляді бази даних про осіб, що виявили бажання одноособово надавати аудиторські послуги.
За включення до Реєстру аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, справляється плата у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Аудитори, що одноособово надають аудиторські послуги, сплачують щорічний внесок у розмірі 0.5 відсотка від річного обороту на рахунок аудиторської палати України.
Порядок ведення Реєстру аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, визначається Аудиторською палатою України.
Стаття 28. Реєстр представництв зарубіжних аудиторських фірм
Реєстр представництв зарубіжних аудиторських фірм ведеться Аудиторською палатою України у вигляді бази даних про такі представництва.
За включення до Реєстру представництва зарубіжних аудиторських фірм справляється плата у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Представництва зарубіжних аудиторських фірм, які включені до Реєстру сплачують щорічний внесок у розмірі двох відсотків від річного обороту на рахунок Аудиторської палати України.
Представництва зарубіжних аудиторських фірм мають право надавати на території України аудиторські послуги, за винятком обов’язкового аудиту та за умови виконання таких послуг аудиторами України.
Порядок ведення реєстру представництв зарубіжних аудиторських фірм визначається Аудиторською палатою України.
Розділ IV
Сертифікація аудиторів та допуск до професії
Стаття 29. Порядок сертифікації аудиторів
Аудитор в установленому порядку отримують єдиний Сертифікат на право здійснення в повному обсязі аудиту та надання інших аудиторських послуг. Термін чинності Сертифікату аудитора необмежений.
Сертифікація аудиторів проводиться Комісією з сертифікації та обов‘язкового підвищення кваліфікації аудиторів з метою визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю.
Порядок сертифікації аудиторів визначається Аудиторською палатою України відповідно до вимог нормативно-правових актів України та стандартів міжнародних організацій.
Аудиторській палаті України та її членам забороняється брати участь у підготовці до сертифікації кандидатів в аудитори, в тому числі здійснювати їх навчання та надавати консультативну допомогу.
Професійну підготовку аудиторів, в тому числі обов’язкове підвищення їх кваліфікації, мають право здійснювати акредитовані Аудиторською палатою України організації за умови наявності в їх складі не менше трьох викладачів, атестованих Аудиторською палатою України.
Порядок акредитації організацій та атестації викладачів визначається Аудиторською палатою України.
Стаття 30. Вимоги до кандидатів в аудитори
Право на отримання сертифікату мають громадяни України, що здобули повну вищу економічну або юридичну освіту, документ щодо якої визнається в Україні, мають необхідні знання з питань аудиту, бухгалтерського обліку, оподаткування, права та інших дисциплін і набули досвіду роботи не менше трьох років підряд на посадах помічника (асистента) аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста та економіста.
При визначенні необхідного рівня знань кандидатів в аудитори можуть бути зараховані знання з відповідних дисциплін, здобуті при отримані академічної освіти в університеті чи прирівняному до нього навчальному закладі.
Особи, що мають досвід роботи більше десяти років на посадах помічника (асистента) аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста чи економіста, складають один іспит з аудиту.
Перелік дисциплін для проходження обов’язкового теоретичного навчання на академічному та професійному рівнях, програми іспитів та порядок їх складання визначаються Аудиторською палатою України з урахуванням вимог нормативно-правових актів України та міжнародних стандартів.
Стаття 31. Допуск до професії аудитора
Допуск до практичного здійснення аудиторської діяльності здійснюється Комісією з сертифікації та обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів на підставі результатів сертифікації та стажування у базовій аудиторській фірмі протягом року.
Надання аудиторській фірмі статусу базової, здійснюється за рішенням Аудиторської палати України, згідно подання Комісії з сертифікації та обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів.
Стажування в базовій аудиторській фірмі проводиться згідно Порядку, затвердженому рішенням Аудиторської палати України.
Стаття 32. Обов’язкове підвищення кваліфікації аудиторів.
Аудитори зобов’язані в установлені терміни та згідно вимог, визначених рішенням Аудиторської палати України, підвищувати свою професійну кваліфікацію.
До аудиторів, які не підвищують в установленому порядку свою професійну кваліфікацію застосовуються дисциплінарні стягнення, в тому числі припинення чинності сертифікату аудитора.
Розмір плати за обов’язкове підвищення кваліфікації визначається з’їздом за поданням Комісії з питань сертифікації та обов’язкового підвищення кваліфікації.
Розділ V
Порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
Стаття 33. Загальні умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.
Аудитор може надавати аудиторські послуги індивідуально або як працівник аудиторської фірми з дня включення до відповідного Реєстру.
Аудитор має право індивідуально надавати аудиторські послуги тільки на підставі чинного сертифіката.
Аудиторська фірма має право надавати аудиторські послуги за наявності в її складі хоча б одного аудитора, що має чинний сертифікат.
Стаття 34. Підстави проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.
Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).
В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачається предмет перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.
Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням вимог цього Закону.
Порядок укладання договорів на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України.
Стаття 35. Звіт про наслідки аудиту
Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору оформлюється актом прийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.
Порядок оформлення офіційних документів за наслідками надання аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України згідно вимог цього Закону та інших нормативних актів.
Стаття 36. Права та обов’язки аудиторів і аудиторських фірм
Аудитори і аудиторські фірми мають право:
1) Самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду;
2) Отримувати необхідні документи , які мають відношення до предмету перевірки і знаходяться, так і у третіх осіб
Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмету перевірки, зобов’язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;
3) Отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;
4) Перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюючого суб’єкта проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
5) Залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Стаття 37. Обов’язки аудиторів і аудиторських фірм
Аудитори і аудиторські фірми зобов’язання:
1)належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам;
2)повідомляти власників, уповноваженим ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності;
3)зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
4)відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинних законодавчих актів України;
5)обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз.
Стаття 38. Спеціальні вимоги до аудиторів і аудиторських фірм
Забороняється проведення аудиту:
1)аудитором, який має прямі родинні стосунки з керівництва господарюючого суб’єкта, що перевіряється;
2)аудитором, який має особисті майнові інтереси у господарюючого суб’єкта, що перевіряється;
3)аудитором-членом керівництва, засновником або власником господарюючого суб’єкта, що перевіряється;
4)аудитором-працівником господарюючого суб’єкта, і перевіряється;
5)аудитором-працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва господарюючого суб’єкта, що перевіряється;
6)аудитором в інших випадках, при яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.
Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам, акціонерам забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів.
Глава VI
Контроль якості аудиту та інших аудиторських послуг
Стаття 39. Відповідальність за якісне проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
Відповідальність за якісне проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг покладається на керівника аудиторської фірми, аудитора, який індивідуально надає аудиторські послуги або на іншу особу, визначену в договорі.
Особа відповідальна за якісне проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг відповідно до встановленого порядку зобов’язана запроваджувати систему заходів щодо контролю якості у вигляді методик та процедур, які дозволяють забезпечити обґрунтовану впевненість у тому, що при проведення аудиту та надані інших аудиторських послуг належним чином виконуються вимоги законодавства та нормативних актів.
Стаття 40. Система заходів щодо контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг
Система заходів щодо контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України відповідно до вимог законодавства та інших нормативно-правових актів шляхом встановлення порядку проведення внутрішнього та зовнішнього контролю якості.
Аудиторська фірма та аудитори, які індивідуально надають аудиторські послуги, у вигляді обов’язкового аудиту повинні не менш ніж один раз в три роки проходити зовнішній контроль якості з наданням для перевірки усієї необхідної документації, а також брати участь в здійсненні зовнішнього контролю якості професійною громадською організацією.
Стаття 41. Внутрішній контроль якості аудиту та інших аудиторських послуг .
Методики і процедури внутрішнього контролю якості проведення аудиту та надання та надання інших аудиторських послуг запроваджуються аудиторськими фірмами та аудиторами, які індивідуально надають аудиторські послуги , згідно законодавства, нормативних актів, правил професійної громадської організації аудиторів.
Внутрішній контроль якості повинен здійснюватися по кожному замовленню з обов’язковим оформленням необхідної документації.
Стаття 42. Зовнішній контроль якості аудиту та інших аудиторських послуг
Зовнішній контроль якості проводиться професійною громадською організацією аудиторів або Комітетом з етики та контролю якості з метою перевірки практичного запровадження системи заходів, що забезпечують дотримання аудиторською фірмою або аудитором, який індивідуально надає аудиторські послуги, законодавства, нормативних актів, вимог щодо незалежності аудитора та Кодексу професійної етики аудитора.
Зовнішній контроль якості не може обмежуватися формальними перевірками відповідної документації щодо наявності системи контролю якості, а повинен проводитися стосовно конкретних замовлень та їх результатів.
Професійна громадська організація аудиторів має право перевіряти ефективність контролю якості в аудиторських фірмах і щодо аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, за умови членства аудиторських фірм та аудиторів в цій організації та її включення до Реєстру професійних громадських організацій аудиторів.
Комітет з етики та контролю якості перевіряє ефективність контролю якості в аудиторських фірмах та щодо аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, якщо аудиторські фірми та аудитори не є членом професійної громадської організації аудиторів.
Перевірку професійних громадських організацій і Комітету з етики та контролю якості щодо належного виконання ними обов’язків по контролю якості проводить Комітет з питань суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Стаття 43. Порядок проведення зовнішніх перевірок якості аудиту та інших аудиторських послуг
Зовнішня перевірка якості аудиту та інших аудиторських послуг проводиться згідно плану на рік, який затверджується до 1 грудня попереднього року і оприлюднюється на офіційному сайті повноважного суб’єкта. Зміни до плану перевірки можуть вноситися тільки з ініціативи суб’єктів, що перевіряються.
Позапланові перевірки контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг проводяться за наявності скарги, рішення суду, звернення правоохоронних та контролюючих органів, а також у випадках банкрутства юридичних осіб, стосовно яких було надано позитивний висновок за наслідками обов’язкового аудиту річної фінансової звітності.
Функції контролерів мають право виконувати не практикуючі аудитори з досвідом аудиторської діяльності не менше 10 років.
Зовнішні перевірки контролю якості можуть проводитися аудиторськими фірмами з обов’язковим залученням контролерів з числа не практикуючих аудиторів.
Аудиторські фірми, які проводять аудит суспільно та публічно значимих суб’єктів, а також аудитори, які проводять аудит публічно значимих суб’єктів, підлягають зовнішньому контролю якості в обов’язковому порядку.
За наслідками проведення зовнішнього контролю якості складається відповідний висновок і видається свідоцтво встановленого зразка.
Порядок проведення зовнішніх перевірок якості аудиту та інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України.
Професійні громадські організації аудиторів можуть встановлювати додаткові вимоги щодо контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг стосовно своїх членів.
Стаття 44. Моніторинг якості аудиту та інших аудиторських послуг
Моніторинг якості аудиту та інших аудиторських послуг проводять Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг та інші державні органи, яким надано такі повноваження законами України.
Моніторинг якості аудиту та інших аудиторських послуг здійснюються шляхом систематичного аналізу оприлюднених аудиторських звітів (висновків) та статистичної звітності аудиторських фірм і аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги.
Якщо при проведенні моніторингу буде отримано обґрунтовану інформацію щодо можливого неякісного аудиту та надання інших аудиторських послуг, то на адресу виконавця Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Комітетом з етики та контролю якості аудиторських послуг направляється письмовий запит з пропозицією адати офіційні пояснення в термін, що не перевищує одного місяця.
Про наявність обґрунтованої інформації щодо можливого неякісного аудиту та надання інших аудиторських послуг Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг та інші повноважні суб’єкти повідомляють Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг.
З метою контролю якості аудиту та інших аудиторських послуг за рішенням з’їзду аудиторів України Комітет з етики та контролю якості аудиторських послуг може запроваджувати статистичну звітність, яка дозволяє здійснювати моніторинг відповідності винагороди за надані послуги обсягу витраченого часу на їх якісне виконання.
Порядок проведення моніторингу якості аудиту та інших аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України.
ГлаваVII
Суспільний нагляд за аудиторською діяльністю
Стаття 45. Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю
Комітет суспільного нагляду за аудиторською формується у складі п’ятнадцяти аудиторів, що мають не менше п’яти років стажу практичної роботи в якості аудитора.
По одному представнику з числа не практикуючих аудиторів делегують Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Міністерство доходів і зборів України, Національний банк України, Державна служба статистики України, Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг, Рахункова палат України, Державна фінансова інспекція України.
П’ять представників з числа практикуючих аудиторів делегує з’їзд аудиторів України.
Склад Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю затверджує Міністерство фінансів України.
Термін повноважень членів Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю не може перевищувати п’яти років і двох термінів підряд.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має статус юридичної особи і функціонує як неприбуткова організація, що фінансується з Державного бюджету та інших джерел, які не заборонені законодавством.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю не має права отримувати кошти від аудиторів та аудиторських фірм.
Положення про Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю затверджує Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства фінансів України.
Організаційно-технічне забезпечення роботи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю покладається на Міністерство фінансів України.
Стаття 46. Повноваження Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю контролює:
1) Допуск аудиторів до професії;
2) Реєстрацію аудиторів та аудиторських фірм;
3) Запровадження стандартів аудиту та професійної етики;
4) Здійснення контролю якості аудиту та аудиторських послуг;
5) Обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторами;
6) Об’єктивність дисциплінарних проваджень та перевірок заяв і повідомлень стосовно правопорушень з боку аудиторів;
7) Застосування стягнень до аудиторів та аудиторських фірм.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю проводить перевірки виключно в межах наданих повноважень з передачею матеріалів про виявлені правопорушення на розгляд Дисциплінарного суду аудиторів України.
Перевірки Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю можуть бути плановими і позаплановими.
План проведення перевірок складається на рік і за місяць до його виконання офіційно оприлюднюється.
Позапланові перевірки проводяться на підставі заяв та за наявності фактів банкрутства суб’єктів, які протягом року до банкрутства отримали позитивні висновки аудиторів.
При виявленні Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю ознак кримінального злочину або адміністративного правопорушення відповідні матеріали направляються до правоохоронних органів або суб’єктів, що мають право застосовувати адміністративні стягнення.
Стаття 47. Організація роботи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю очолює Голова, який обирається більшістю членів від загального складу цього комітету.
Члени Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю , як правило працюють на постійній основі і не можуть виконувати іншу роботу, окрім наукової та викладацької. Практикуючі аудитори виконують свої обов’язки на громадських засадах і не мають права самостійно здійснювати контрольні заходи без участі не практикуючих аудиторів.
Членам Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю забороняється проводити контрольні заходи стосовно аудиторських фірм, в яких вони мають або мали корпоративні чи інші інтереси.
Рішення Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю приймаються на засіданнях більшістю голосів.
Глава VIII
Державний контроль у сфері аудиторської діяльності
Стаття 48. Порядок здійснення державного контролю у сфері аудиторської діяльності
Державні органи відповідно до своїх повноважень контролюють аудиторську діяльність шляхом постійного моніторингу аудиторських висновків та інших офіційних документів, що складаються аудиторами.
Здійснення державного контролю у сфері аудиторської діяльності не повинно порушувати принцип незалежності аудиторів.
При виявленні правопорушень з боку аудиторів державні органи інформують Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Державні органи можуть звертати увагу замовників на необхідність перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності при проведенні аудиту суспільно значимих суб’єктів. Про результати таких перевірок замовники повідомляють відповідні державні органи.
Стаття 49. Повноваження Міністерства фінансів України щодо здійснення державного контролю в сфері аудиторської діяльності
З метою здійснення державного контролю в сфері аудиторської діяльності Міністерство фінансів України:
1) Координує державні органи з питань реалізації іх повноважень в сфері аудиторської діяльності.
2) Контролює дотримання порядку скликання та проведення з’їзду аудиторів України.
3) Застосовує вето на рішення Аудиторської палати України.
4) Здійснює представницькі функції з питань аудиторської діяльності перед суб’єктами владних повноважень інших держав.
5) Затверджує склад Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та забезпечує його нормальну роботу.
Міністерство фінансів України самостійно або за участю інших суб’єктів владних повноважень може вносити на розгляд Аудиторської палати України проекти нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності.
Міністерство фінансів України за поданням Аудиторської палати України може затверджувати мінімальну кількість годин та вартість обов’язкового аудиту. При відсутності таких рішень діють договірні ціни.
Стаття 50. Взаємодія аудиторів з державними регуляторними органами
Державні регуляторні органи, які здійснюють державний контроль у сфері господарської діяльності, здійснюють необхідні заходи щодо організації належної взаємодії з аудиторами та аудиторськими фірмами з питань вдосконалення аудиторської діяльності та попередження фактів шахрайства при складанні фінансової звітності.
Державні регуляторні органи в установленому порядку інформують Аудиторську палату України про способи шахрайства та їх ознаки, а також звертають увагу замовників аудиту на необхідність перевірки конкретних питань фінансово-господарської діяльності при проведені обов’язкового аудиту.
Державні регуляторні органи спільно з Аудиторської палатою України готують методичні рекомендації з питань взаємодії з аудиторами та аудиторськими фірмами.
Стаття 51. Вилучення документів у аудиторів та отримання від них інформації правоохоронними органами
Вилучення документів у аудиторів та отримання від них іншої інформації правоохоронними органами регламентується законами України.
Вилучення у аудиторів робочої документації правоохоронними органами проводиться за рішенням суду.
Правоохоронні органи можуть отримувати від аудитора інформацію з питань фінансово-господарської діяльності за умови його офіційного залучення в якості фахівця або експерта.
Аудиторам забороняється виступати в ролі експерта або консультанта стосовно господарюючих суб’єктів де проводилась аудиторська перевірка.
Аудитор не може бути допитаний як свідок з приводу того, що стало йому відомо при здійснення професійної діяльності, якщо він не звільнений від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довіряла йому ці відомості.
Надання пояснень та свідчень з приводу неналежного виконання професійних обов’язків вирішується аудитором на власний розсуд.
Глава ІХ
Відповідальність аудиторів
Стаття 52. Підстави притягнення до відповідальності аудиторів
Підставами притягнення до відповідальності аудиторів є достовірно встановлені факти неналежного виконання ними своїх професійних обов’язків.
В залежності від обставин та змісту вчиненого правопорушення аудитори можуть бути притягнуті до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності.
Стаття 53. Дисциплінарна відповідальність аудиторів
Дисциплінарним вважається проступок, який не містить ознак адміністративного правопорушення або кримінального злочину.
Дисциплінарні стягнення застосовуються Дисциплінарним судом аудиторів України у вигляді попередження, догани, припинення чинності сертифікату терміном до одного року або анулювання сертифікату аудитора.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень до аудиторів визначається Аудиторською палатою України.
Стаття 54. Цивільно-правова відповідальність аудиторів
Аудиторські фірми та аудитори несуть цивільно-правову відповідальність за результатами аудиту та надання інших аудиторських послуг перед замовниками, користувачами фінансової звітності і третіми особами, яким завдано збитків з вини аудиторів або аудиторських фірм.
Притягнення аудитора та аудиторських фірм до цивільно-правової відповідальності здійснюється у порядку, визначеному Цивільним кодексом України та іншими законами України.
Стаття 55. Адміністративна та кримінальна відповідальність аудиторів
За наявності в неправомірних вчинках аудиторів ознак адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів, аудитори підлягають притягненню до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Порядок притягнення аудиторів до адміністративної та кримінальної відповідальності визначається законами України.
Стаття 56. Перевірка заяв і офіційних повідомлень про неналежне виконання аудитором своїх професійних обов’язків.
Перевірка заяв і офіційних повідомлень про неналежне виконання аудитором своїх професійних обов’язків проводиться Комітетом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Комітетом з етики та контролю якості аудиторських послуг. Комітет суспільного нагляду за аудиторською діяльністю має право витребувати від Комітету з етики та контролю якості аудиторських послуг відповідності матеріали перевірки.
Про порушення дисциплінарного провадження в день його відкриття обов’язково повідомляють осіб, що перевіряються.
Особи, які перевіряються мають право самостійно або за участі фахівців отримувати та надавати докази, а також знайомитися з усіма матеріалами дисциплінарного провадження після його завершення.
Дисциплінарний суд аудиторів України не має права проводити окремі або додаткові перевірки фактів неналежного виконання аудиторами своїх професійних обов’язків. Якщо при розгляді матеріалів дисциплінарного провадження виникне необхідність їх додаткової перевірки, то Дисциплінарний суд аудиторів України повинен направити їх суб’єкту подання.
Стаття 57. Відповідальність аудиторів за виявлення шахрайства та інших перекручень фінансової звітності.
Аудитори (аудиторські фірми) при проведенні обов’язкового аудиту зобов’язані з’ясовувати наявність шахрайства та інших перекручень фінансової звітності.
Висновок аудитора щодо наявності або відсутності шахрайства та інших перекручень фінансової звітності повинен ґрунтуватися на достовірних та прийнятних аудиторських доказах, отриманих в наслідок аналізу достатнього обсягу інформації,що має суттєве значення для складання фінансової звітності.
Обсяг перевірки бухгалтерських документів та іншої інформації, що має суттєве значення для складання фінансової звітності, визначається в договорі на проведення аудиту відповідно до законів України та інших нормативно-правових актів.
Виявлені після проведення аудитором сумлінної перевірки з дотриманням належних процедур факти шахрайства та інших перекручень фінансової звітності відносяться до аудиторського ризику і не можуть бути підставою для притягнення аудитора або аудиторської фірми до відповідальності.
Стаття 58. Страхування професійної відповідальності аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги
Аудиторські фірми та аудитори, які одноособово надають аудиторські послуги, зобов’язані при проведенні обов’язкового аудиту суспільно та публічно значимих суб’єктів застрахувати свою професійну відповідальність щодо ризиків невиявлення шахрайства та інших перекручень фінансової звітності.
Порядок страхування професійної відповідальності аудиторських фірм та аудиторів визначається законами України та іншими нормативно-правовими актами.
Глава Х
Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
3. Органами державної влади, зазначеними у статті 18 та статті 42 цього Закону, протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом делегувати відповідних представників до складу Аудиторської палати України та Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
4. Аудиторській палаті України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та прийняти відповідні акти, передбачені цим Законом.
5. Сертифікати аудиторів, строк чинності яких не закінчився до 1 січня 2014 року, прирівнюються до сертифікатів аудиторів, строк чинності яких необмежений.
6. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
Пункт 24 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1996, №51, ст. 292 з наступними змінами) виключити.
Частину другу статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1999, №40, ст. 365 із наступними змінами) доповнити частиною восьмою такого змісту:
« 8. Суб’єкти господарювання, достовірність та повнота фінансової звітності яких відповідно до закону повинна бути підтверджена аудитором ( аудиторською фірмою), разом з річною фінансовою звітністю подають аудиторський висновок”.
Пункт 3 статті 15 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2002, №1, ст.1) викласти в такій редакції:
«3) внесені до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, що ведеться Аудиторською палатою України».
6.4. Частини 2-5 статті 70 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1992, №20, ст. 276 з наступними змінами) виключити.
7. Кабінету Міністрів України розробити план заходів щодо належного використання у нормативно-правових актах фінансової та бухгалтерської термінології, в тому числі терміну «аудит». Вважати за доцільне вживати термін «аудит» стосовно незалежного фінансового контролю, що регламентується цим Законом.
8. Підготовку та скликання першого з’їзду аудиторів України доручити Організаційному комітету у складі п’ятнадцяти аудиторів.
По одному представнику до Організаційного комітету делегують Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Міністерство доходів і зборів України, Національний банк України, Державна служба статистики України, Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг, Рахункова палата України, Державна фінансова інспекція України.
По одному представнику мають право делегувати професійні громадські організації аудиторів України, які налічують не менше ста аудиторів без врахування подвійного членства пропорційно загальній чисельності аудиторів в конкретних організаціях.
Делегування представників до Організаційного комітету здійснюється протягом місяця з дня набрання чинності цього Закону.
Повноваження професійних громадських організацій аудиторів щодо їх участі в роботі Організаційного комітету з’їзду аудиторів України перевіряються Аудиторською палатою України та Міністерством юстиції України.
Про свої наміри щодо делегування представників до Організаційного комітету професійні громадські організації аудиторів повідомляють Аудиторську палату України протягом десяти днів з дня набрання чинності цього Закону.
Якщо наведені вище суб’єкти в установлений термін не делегують своїх представників до Організаційного комітету, то його склад повністю або частково формується Аудиторською палатою України.
Перший з’їзд аудиторів України проводиться не пізніше трьох місяців з дня набрання чинності цього закону.
